Хіти тижня. "Ядерна програма КНДР пов'язана з Росією, а не з Україною", - західні ЗМІ

Опубліковані виданням New York Times підозри на адресу України у начебто незаконному постачанні ракетних технологій Північній Кореї були ініційовані Росією і стали ще одним прикладом гібридної війни, яку Москва веде проти Києва і всього Заходу. Про це в статті для The Atlantic Council пише експерт з питань м'якої сили і радник урядових і неурядових інституцій зі стратегічних комунікацій Лада Косліцкі, передають Патріоти України із посиланням на ZN.ua.

При цьому автор зазначає, що для того, щоб в комплексі розібратися в цьому питанні потрібно згадати заяви президента РФ Владіміра Путіна які він зробив ще в 2007 році на Мюнхенській конференції безпеки. Тоді розчарований впливом США і втратою контролю Кремля над пострадянським простором Путін у Мюнхені оголосив, що "необхідно зруйнувати однополярний світ, орієнтований на Вашингтон".

"Силове домінування неминуче підштовхне низку країн до побудови зброї масового знищення. Настав час переглянути архітектуру глобальної безпеки", - цитує Путіна автор матеріалу.

При цьому Косліцкі звертає увагу на те, що в цей контекст добре вписується і той факт, що ізольована і залежна від китайської і російської підтримки Північна Корея приєдналася до особливої групи "друзів Москви", які отримують певну політичну, економічну і військову підтримку. Адже ще за часів жорстокої диктатури Йосифа Сталіна військово-технічне співробітництво між Кремлем і Пхеньяном процвітало.

"Путін, схоже, йде по його (Сталіна. - Ред.) стопах. Він став першим російським президентом, який офіційно відвідав Північну Корею, відновив військово-технічне співробітництво і надав допомогу розвитку північнокорейського військово-промислового комплексу, надаючи доступ до російських технологій. Російська зброя допомогла безжалісному північнокорейському режиму модернізувати армію, зокрема портативні системи ППО та інші ракетні системи. Більш того, Москва пробачила Пхеньяну 90% боргу перед СРСР (а це близько 11 мільярдів доларів ), Компенсувавши ще 10% спільними проектами", - йдеться у статті.

Саме у відповідь на "дружні жести" Путіна Пхеньян формально підтримує геополітичні амбіції Росії, зокрема агресію проти України. Незважаючи на заяви в Мюнхені про те, що Росія ніколи не буде використовувати військову силу без дозволу ООН і "завжди буде діяти строго в рамках міжнародного права", Путін порушив міжнародний закон, коли окупував Крим, після чого вторгся на Донбас у 2014 році.

Таким чином, йдеться у статті, вперше після Другої світової війни постійний член Ради безпеки ООН використовував військову агресію для анексії суверенної території іншої країни в Європі. При цьому Північна Корея підтримує таку войовничу політику Москви і входить в крихітний список залежних від Кремля країн, які визнають Крим як російську територію.

І саме в такому контексті чомусь Україну запідозрили в поставках ракетних двигунів КНДР. "На жаль, звіт Майкла Еллемана, на якому базувалася стаття New York Times, схожий на черговий приклад російської "гібридної" атаки проти західних демократій. Його стаття містить елементи комплексної спеціальної розвідувальної операції російських спецслужб", - пише експерт.

По-перше, для таких операцій традиційно відбирається "компетентний" фахівець, бажано американець або виходець із Західної Європи. Його ретельно відбирають по психологічним і моральним якостям. Ділові і особисті переваги такої особистості вивчаються, так само як і ризики для її репутації. Еллеман, який працює на шановний західний інститут, звинувачує Україну, а не Росію, у незаконному постачанні технологій КНДР. Його слова мають вагу, хоча дуже мало відомо про нього самого або його рівень професійної об'єктивності.

По-друге, вибирається відоме західне видання. В цьому випадку вибір припав на New York Times. Але причини, чому саме ця газета стала майданчиком для публікації недопрацьованої антиукраїнської статті, не відомі.

По-третє, російські спецслужби використовують різного роду маловідомі західні "незалежні" інтернет-джерела, часто профінансовані РФ, для посилення впливу дезінформації. У випадку з ракетними двигунами для КНДР були залучені псевдо-західні, проросійські, антиглобалістські ЗМІ, а також російські блоги нібито "американського піхотинця" для поширення фейкової історії.

По-четверте, коли дезінформація придбала серйозний міжнародний ефект, російські ЗМІ починають використовувати ці результати для того, щоб максимально нашкодити західній демократії і українським інтересам в сфері національної безпеки. В цьому випадку, на думку автора, Росія роздувала так званий "український ракетний скандал" з метою приховати свою передачу ракетних технологій КНДР, переводячи при цьому міжнародну увагу на Україну. При цьому, розвиток нових американо-українських відносин страждає, міжнародна підтримка для України ризикує скоротитися, а у прихильників скасування санкцій проти Росії з'являється новий аргумент.

Вже потім, щоб виправити шкоду, Еллеман почав говорити, що його слова були перекручені. Важливим є те, що він не зміг заперечити можливість передачі КНДР двигунів RD-250 російською компанією "Енергоманш". Він уточнив, що значні запаси таких двигунів можуть зберігатися на російських складах.

Експерт упевнений, що медіа-скандал навколо цієї історії, швидше за все, скоро буде забутий і замінений іншим скандалом. "Чим більше правда почне виходити на поверхню, тим більше ті, хто роздував фейк, будуть намагатися замовчати його. Саме тому міжнародному співтовариству варто прислухатися до слів міністра закордонних справ України Павла Клімкіна: "Я сумніваюся, що КНДР змогла домогтися успіху без зовнішньої допомоги. Міжнародному суспільству варто об'єднатися і провести розслідування, щоб знайти відповідальних", - резюмується у матеріалі.