Кому потрібна збанкрутіла "бензоколонка"? Молдовські сепаратисти "кинули" Кремль

У Берліні пройшли переговори щодо Придністров'я у форматі 5 + 2 (Молдова, Придністров'я - сторони; Росія, Україна, ОБСЄ - посередники; ЄС і США - спостерігачі). Як повідомляється в аналітичному огляді видання Politeka.net, після перерви в два роки вже сам факт нової зустрічі можна "в певному сенсі" розглядати як успіх, передають Патріоти України з посиланням на znaj.ua.

"Схоже, Придністров'я повертається на Захід", - наголошується в матеріалі видання "Грошей немає, але ви тримайтеся: початок краху проросійського курсу в Придністров'ї".

Ще зовсім нещодавно позиції сторін були настільки далекі і протилежні, що про будь-який прогрес годі було й думати, зазначає оглядач: "З Тирасполя лунали заклики до Росії втрутитися, Кишинів разом з Києвом звинувачувалися в блокаді і нагнітанні напруженості. Святкування 9 травня на лівому березі Дністра за російськими лекалами перетворилося в апофеоз мілітаризму".

Все змінилося в другій половині травня, і цьому є кілька причин. Як внутрішніх, так і зовнішніх:

"По-перше, велику активність проявив спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ Корд Майер-Клодт. У цей час Німеччина головує в ОБСЄ, і Берліну дуже важливо домогтися хоч якогось поступу в справі врегулювання конфлікту, що не вдалося попереднім головуючим Сербії і Швейцарії.

Після рекомендацій американських регуляторів російські папери не купувати, їх розміщення фактично провалилося. Західні фінансисти їх не купували, а половину купили з кіпрських офшорів. Швидше за все, російські олігархи. Цей пропагандистський міхур з гуркотом луснув. Однак він наочно показав, що грошей Росії ніхто не дасть, а всередині країни їх просто немає.

Ось і довелося Москві піти на деякі поступки. Для цього було вибрано Придністров'я. Реально це - відрізана скиба, що знаходиться в блокаді.Тим паче, російське військове угруповання там фактично ізольоване і в разі конфлікту не може розраховувати на підтримку. Звідси деяке пом'якшення російської позиції.

Крім того, асоціація Молдови та ЄС поставила Придністров'я в складне фінансове та економічне становище. Додамо до цього закриття кордонів з Україною. В регіоні почалася економічна і фінансова криза, коли надходження від торгівлі катастрофічно скоротилися.

До певного часу Росія продовжувала фінансову допомогу, більше схожу на утримання сепаратистського регіону. І тут сталася деяка метаморфоза. Фінансування проходило з Москви, а вектор зовнішньої торгівлі і фінансових зв'язків Придністров'я все більше спрямовувався на Захід, зокрема, через Молдову.

Виходило, що Москва фінансує сепаратистів, які не такі вже й проросійські. Ментально багато з них до цих пір моляться на білокам'яну, але їх комерційні інтереси стають прямо протилежними. Відповідно, Кремль почав скорочувати утримання.

У результаті в міру скорочення московського підживлення почалася валютна паніка. Іноземну валюту офіційно купити неможливо. Курс чорного ринку вже перевищує офіційний, явно завищений, на 36%, і різниця з кожним днем збільшується".

Як зазначається, справа не тільки в тому, що валюти немає для обміну в банках. Підприємці не можуть вести зовнішньоекономічну діяльність, оскільки комерційні банки відмовляються видавати їм отриману за товари валюту. Все, що приходить в регіон, іде на підтримку явно неадекватного курсу.

В якості останнього з аргументів на користь своєї точки зору, оглядач наводить президентські вибори в регіоні у грудні: "Проросійський наставник нинішній президент Євген Шевчук не має реальних шансів на переобрання.

Набирає бали колишній президент Ігор Смирнов, усунення якого домагалася Москва. Однією з причин такого бажання Кремля була підозра, що Смирнов схильний домовлятися з Києвом і проводити більш проукраїнський курс".