31 грудня завершується термін дії Мінських угод. Чого чекати Донбасу, де триває війна, розповів свій прогноз старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк для Апострофа, інформують Патріоти України.
Термін дії Мінських угод закінчується 31 грудня 2015 року, а це означає, що Росії і Україні знову потрібно буде сісти за стіл переговорів щодо майбутнього окупованого Донбасу.
Серед головних досягнень Мінських угод - припинення повномасштабних бойових дій по всій лінії фронту, а також побудова механізму обміну військовополоненими. Політичні та економічні компоненти Мінського протоколу сторони конфлікту в минає 2015 не виконали і навряд чи виконають в 2016-му.
На окупованих територіях продовжиться розвиток квазідержавних інститутів, що буде супроводжуватися розривом правових, економічних, культурних та соціальних зв'язків з Україною. У зв'язку з цим, з кожним роком реінтегрувати зайнятий бойовиками Донбас до складу України буде все складніше.
Якщо говорити про повний режим припинення вогню, то ця основоположна вимога так і не була повністю виконана російською стороною. По всій лінії розмежування майже щодня відбувалися перестрілки, провокації і обстріли, які призводили до загибелі мирних людей і українських військових.
Крім режиму припинення вогню, ключовим болючим питанням залишається тема проведення виборів, які заплановані в так званих ДНР-ЛНР на 21 лютого 2016 року. Україна не прийняла відповідного закону, а тема амністії для бойовиків навіть не фігурує в політичному дискурсі, до того ж її дуже болісно сприймають націоналістичні і радикальні сили.
Проблема Мінських угод полягає в тому, що жодна зі сторін конфлікту не може їх виконати в повному обсязі. Україні заважає внутрішньополітична обстановка, а Росія не хоче врегулювання конфлікту на Донбасі, оскільки після цього справа дійде і до анексованого Криму, через який і почалася війна на сході України.
Тому час від часу Захід тисне то на Москву, то на Київ. На Росію тиснуть за допомогою хворобливих санкцій, на Україну - безвізовим питанням, кредитами і міжнародною підтримкою.
Кремль розглядає Мінські угоди як інструмент створення федеративної України в посткримських кордонах. Протягом усього 2015 року президент РФ Володимир Путін цілеспрямовано вибудовував адміністративно-силову вертикаль і сприяв встановленню російського легального простору в окупованих районах Донецької та Луганської областей.
Мова йде про соціально-економічну інтеграцію регіону за допомогою паспортизації, введення російського рубля, торгових пільг і прив'язки підприємств на території, зайнятій ДНР-ЛНР, до російського ринку.
Що стосується України, то виконувати свою частину Мінських угод їй складно, оскільки в парламенті відсутня сильна коаліція, здатна взяти на себе відповідальність за реформи. 300 голосів за зміну Конституції навряд чи вийде зібрати, що загрожує негативними наслідками і посиленням одночасного тиску на Київ з боку Заходу та Росії.
Разом з тим, всі ці події відбуватимуться на тлі поглиблення проблем із соціально-економічною ситуацією в країні та зростання підтримки популістських і радикальних партій. Повільні реформи, корупція та посилення політичної боротьби цілком можуть привести до нових дострокових виборів і зміни політичної конфігурації.
В цілому неефективність Мінського процесу полягає в наступному:
По-перше, переговорний процес не ведеться на найвищому державному рівні - президентському, урядовому або парламентському.
По-друге, всі прийняті документи (як і сам Мінський протокол) недостатньо деталізовані, тому кожна сторона конфлікту інтерпретує зміст на свій розсуд.
По-третє, конфлікт неможливо вирішити без вироблення геополітичного консенсусу на Заході щодо Росії.
Таким чином, якщо і далі не робити активних кроків, то Мінський процес може затягнутися не на один рік, і наслідком сформованої ситуації може стати нова війна. При цьому, незважаючи на всі наявні складності і проблеми, Мінські угоди залишаються для України єдиним інструментом врегулювання конфлікту на сході країни.
Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого перебування на посаді намагалася перешкодити прагненню України швидко приєднатися до НАТО, адже боялася військової відповіді з боку російського диктатора Володимира Путіна. Про це вона розповіла у...
Балістична ракета, якою Росія ударила по Україні, була створена на базі російської ракети РС-26 Рубіж. Про це повідомила речниця міноборони США Сабріна Сінгх під час брифінгу. За її словами, Москва попередньо повідомила Вашингтон через канали зменшення...