Наслідки скандалу "імені Кононенка": Чи залишиться Яценюк на своєму посту, - експерт

Демарш міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса кардинально змінив ситуацію навколо ймовірного переформатування уряду Яценюка. Тепер прем’єр, відправити у відставку якого хотіли б і президент, і більшість учасників парламентської більшості, і 70% громадян України, залишиться ще на рік, повідомляють Патріоти України з посиланням на ipress.ua.

Абромавичус подав у відставку саме під час активної фази торгів між учасниками коаліції щодо персонального складу нового уряду. Фактично, основні контури «оновленого» уряду були відомі:

- Арсеній Яценюк залишається прем’єр-міністром;

- свої посади зберігають його «фронтові» соратники – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та міністр юстиції Павло Петренко;

- президент на власний розсуд змінює/залишаєміністрів по квоті БПП.

Найважливіший неузгоджений момент:

- Петро Порошенко вимагав призначення першим віце-прем’єром чинного заступника голови своєї Адміністрації Віталія Ковальчука. Він, за задумом президента, мав би очолити уряд у статусі в.о. після відставки Яценюка – після чергового загострення кризи чи гучного урядового провалу. Голосів для призначення свого прем’єра у президента поки що немає, тому багатоходівка із призначенням своєї людини першим віце-прем’єром, який за посадою стає в.о. голови уряду після відставки прем’єра, виглядала перспективним варіантом. Це розумів і Арсеній Яценюк, тому у невластивій йому жорсткій манері відмовив президентові: «Тільки через мій труп».

Також залишалися відкритими питання щодо квот та преференцій для «Самопомочі», «Батьківщини» та Радикальної партії Ляшка. Хоча принципову згоду підтримати новий склад уряду дали усі три названі партії.

При цьому, головним модератором процесу, як і фактичним керівником уряду був президент Петро Порошенко. За квотою якого були призначені 11 з 17 міністрів. У Арсенія Яценюка «своїх» лише 4 міністри у чинному уряді.

Однак заява про відставку Абромавичуса (призначеного міністром за квотою БПП, прийшов з бізнесу, афілійованого з Петром Порошенком), який звинуватив заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка у намірах узяти відомство та підконтрольні йому державні підприємства під свій контроль, несподівано цілковито змінила політичну ситуацію.

Адже прозвучало пряме звинувачення у системній корупції особисто президента Петра Порошенка. Відсутність його прізвища у заяві міністра суті не змінює: те, що Ігор Кононенко – близький друг і основний бізнес-партнер Петра Порошенка, відомо усім – і українському політикуму, і тим нашим партнерам у світі, які уважно стежать за ситуацією в Україні. Як відомо, що пан Кононенко посилює свій вплив на урядові структури та державні компанії і бере під контроль фінансові потоки не за власної ініціативи і не завдяки власним ресурсам, а як повноважний представник Петра Порошенка.

Що й підтвердила, заява дев’яти послів – Канади, Франції, Німеччини, Італії, Литви, Швеції, Швейцарії, Великобританії і США, – які попросили українських лідерів «назавжди залишити у минулому корисливі інтереси». Фактично, повноважні представники чільних партнерів України висунули керівництву нашої країни ультиматум: досить красти. Ще раз: не попросили розібратися з фактами корупції, а поставили вимогу припинити красти.

Удар по репутації, якого зазнав внаслідок заяви Абромавичуса Петро Порошенко, мабуть найсильніший за усю його політичну кар’єру.Схожа ситуація у нього була у 2005 році, коли голова Секретаріату президента Ющенка Олександр Зінченко звинуватив його у корупції. Однак тоді Петро Порошенко був всього-на-всього Секретарем РНБО, а не президентом країни у стані війни, який до того ж, пообіцяв «жити по-новому».

Звичайно, активність Кононенка, як і решти подібних персонажів, – абсолютно не таємниця ні для кого з тих, хто цікавиться політичними та економічними процесами в Україні. Однак, одна справа здогадки, журналістські розслідування чи навіть дані спецслужб (наприклад, американських, які традиційно володіють найповнішою інформацією про корупційні справи українських політиків), і зовсім інша – публічна заява міністра. До того ж – запрошеного іноземця.

Таку можливість було б гріх не використати, аби привести до тями Петра Порошенка, який заходить надто далеко у своєму прагненні цілковито монополізувати владу (і корупційні потоки – традиційних її супутників) та займається формуванням чогось на кшталт сумнозвісної «Сім’ї Януковича». І при цьому вперто ігнорує прямі сигнали Заходу про необхідність обмежувати свої апетити і думати не лише про власну капіталізацію та інтереси свого оточення і бізнес-партнерів, а й про реформи в країні. Яка, нагадаємо, знаходиться в стані неоголошеної, проте війни з Росією і при цьому переживає глибоку економічну кризу.

На жаль, американці (а саме вони традиційно узяли на себе роль антикризових менеджерів) пішли звичним, хоч і небезсумнівним з точки зору ефективності, шляхом – відновленням системи балансів і противаг.Янукович став тим, ким став, саме через відсутність альтернативних центрів впливу.Схеми Арбузова і Клименка, формування системи «смотрящих» за практично усіма галузями, і в підсумку – остаточна деградація державного механізму – це якраз наслідки встановлення монополії клану Януковича на владу.

Цілковита монополізація влади в руках однієї людини – небезпечна апріорі, а конкуренція так чи інак очищує систему і робить її стійкішою.

А єдиний очевидний, а головне – зрозумілий для Вашингтону, альтернативний Порошенкові центр впливу – це Яценюк. Теж, м’яко кажучи, нестійкий з точки зору корупційних спокус, однак точно без схильності вибудувати монопольну систему влади.

Яценюк - чиновник, функціонер. Здатний слухати і чути рекомендації, а головне - виконувати їх. На відміну від олігарха Порошенка, для якого єдий авторитет - він сам.

Саме тому наступного дня після заяви Абромавичуса, Петро Олексійович отримав дуже простий і чіткий меседж зі США: Арсеній Яценюк не просто залишається, а й отримує право вето на кандидатури Порошенка при формуванні нового складу уряду. І головне – отримує завдяки схваленню парламентом урядової програми імунітет від відставки на один рік. Останнє – для того, щоб стримати президента України від спокуси все переграти через кілька місяців.

Новий уряд Яценюка повинен спокійно працювати хоча б рік – інакше отримання нових запозичень на фінансової допомоги з боку США та міжнародних структур буде заморожена, а комунікація Порошенка зі США буде ускладнена. Приблизно в такому формулюванні «пропозиція» США була озвучена на зустрічі Петра Порошенка з найближчими його соратниками, яка відбулася в АП одночасно з засіданням Кабміну, на якомуАрсеній Яценюк заявив, що не дозволить нікому втручатися в діяльність уряду.

(Арсеній Петрович також отримав певні побажання зі США. Поруч із рекомендаціями не забувати про реформи та забувати про інтереси своїх «гаманців», прем’єрові порадили частіше згадувати, що згідно чинної Конституції в Україні парламентсько-президентська республіка і повноважень у прем’єра більше, аніж у президента)

Симптоматично, до речі, що на згаданому засіданні уряду свою заяву про відставку відкликав міністр інформації Юрій Стець. Ще один давній соратник і партнер Петра Порошенка, який восени минулого року дещо дистанціювався від президента – саме через свою незгоду з процесами, які відбуваються навколо глави держави…

***

Наостанок – погана новина для тих, хто мріяв про позачергові вибори цього року. Їх не буде. Їх бояться і Порошенко, і Яценюк. Їх вважає ризиком Захід, якому не потрібен в Україні хаос і невизначеність, хоч і нетривалі. А ті, кому вони потрібні (Саакашвілі, Коломойський з Тимошенко, і, звісно, Росія) недостатньо впливають на політичні процеси, щоб їх домогтися. Замість позачергових виборів Україні пропонують піти еволюційним шляхом, тримаючи під контролем і в тонусі своїх злодійкуватих лідерів.