Перевірка мовлення. Хто з депутатів частіше "помиляється", виступаючи в Раді

Просторікуючи наліво й направо, депутати часто забувають що слово - не горобець. Деякі з них постійно помиляються і подають недостовірну інформацію, відзначають Патріоти України з посиланням на ЛІГА.net.

У гонитві за увагою колег і виборців депутати часто, свідомо чи ні, вводять їх в оману. Народні обранці використовують у своїй риториці дуже великі перебільшення, фривольні допущення і нелогічні висновки. Коли справа доходить до важливих законопроектів - в хід нерідко йдуть погано завуальовані маніпуляція і обман.

Зараз - загострення. Депутати обговорюють бюджет-2016 і зміни до Податкового кодексу.Минулого тижня, 17 грудня, депутати зібралися на позачергове засідання Ради, щоб вислухати пропозиції уряду і висловити свої зауваження-побажання з цих законопроектів. Встигли виступити два десятки народних обранців. Спічі більшої половини з них були, м'яко кажучи, однобокі і викликали питання.

На прохання ЛІГА.net, VoxUkraine перевірив достовірність депутатських аргументів і логічність висновків, які вони використовували під час обговорення проектів бюджету та Податкової реформи (в якості бази використовувалася розшифровка засідання, зроблена співробітниками Верховної Ради).

Економісти перевірили цифри і тези депутатів і написали коментарі до спірних або недостовірних тез. На основі цих даних ЛІГА.net склала міні-рейтинг "лукавства" народних обранців (методологія в кінці статті). Висновок, який напрошується після поверхневого аналізу результатів, - популізм і опозиційність погано позначаються на достовірності риторики депутатів.

Юлія Тимошенко, 24 бали.

На першому місці в рейтингу депутатського лукавства - Юлія Тимошенко, вона набрала рекордні 24 бали. Єдине, що трохи виправдовує такого досвідченого політика, - Тимошенко виступала в той день двічі. Нижче наведено розбір деяких "помилок" з виступів Юлії Володимирівни.

"Ви знаєте, що ключова цифра для всього світу - це валовий внутрішній продукт на душу населення в валюті, від цього всі країни визначають, як ми живемо. За два роки в 1,9 раза впав валовий внутрішній продукт на душу населення, був 4000 доларів, став 2160. От підсумок політики."

В одному реченні дуже багато припущень, що спотворюють сенс. По-перше,ВВП - один з декількох важливих показників, по-друге, при порівнянні рівня життя в різних країнах використовують ВВП не за обмінним курсом, а за паритетом купівельної спроможності, тобто з урахуванням рівня цін в кожній країні. Цей показник за два роки скоротився з $ 9,697 до $ 7,990 (дані МВФ). Говорити, що це виключно результат політики уряду, як мінімум несправедливо. Через військові дії на сході Україна втратила суттєву частину своєї економіки.

Наприклад, за часів прем'єрства Тимошенко в 2009-му, коли не було війни і Україна не втрачала території, показник ВВП на душу за паритетом купівельної спроможності впав з $ 8816,4 до $ 7712,2, а за методом, запропонованим Тимошенко, - у доларах США за курсом на період порівняння - з $ 4095 до $ 2 655.

"У нас в 2,2 рази в реальному вимірі, валютному вимірі, впав валовий внутрішній продукт, такого не було в деяких країнах навіть під час глобальних війн. Що ми робимо з країною? "

Реальний вимір (швидше за все, мається на увазі у постійних цінах) - це не те ж саме, що в доларах США. У реальному вимірі падіння склало 6,8% в 2014-м і близько 11,5% в 2015-му. Кумулятивно - 17,5%. Це багато, але ніяк не вдвічі.

"А головне - нас далі продовжують штовхати в боргову яму. Заклали 3,7 відсотка дефіциту бюджету, 83,7 мільярда треба буде запозичити. Ми просто станемо з вами жебраками. За два роки борг дорівнює валовому внутрішньому продукту. Завжди він був не вище 30 відсотків."

По-перше, з 2010 року державний борг знаходився біля позначки 40% ВВП. По-друге, в 2014 і 2015 роках показник борг-ВВП дійсно зріс (за оцінками МВФ, до 94% ВВП), але не через непомірні нові кредити, а через девальвацію гривні і падіння доларового ВВП. Сама сума знизилася з $ 73,1 млрд в кінці 2013-го до $ 70,7 млрд у вересні 2015 року. По-третє, щоб не брати в борг, потрібно мати нульовий дефіцит бюджету, а як цього досягти - депутат не пропонує.

"…Другий рік при шаленій інфляції, а інфляція складає рівно стільки, на скільки впала гривня, ми не індексуємо людям доходи."

Темпи інфляції залежать від девальвації, але не дорівнюють їй. І уряд заклав індексацію соцвидатків в бюджеті-2016.

Андрій Деркач, 16 балів

На другому місці з великим відставанням від Юлії Володимирівни розташувався депутат з фракції "Воля народу" Андрій Деркач. Він депутатствує вже майже 17 років і напевно, як багаторічний член бюджетного комітету, непогано розбирається в головному фінансовому документі країни. Це не завадило йому у своєму трихвилинному виступі допустити низку маніпулятивних та нереалістичних висловлювань.

"Вы, нарушая Конституцию, уничтожаете будущее детей и молодежи, недофинансировав образование на 4 миллиарда. При этом предлагаете фактически уничтожить вузы первого и второго уровня аккредитации и ПТУ."

Це явне перебільшення. Кількість школярів і студентів постійно скорочується через демографічні процесів у країні. Тому скорочення витрат на освіту може відбуватися без скорочення видатків на 1 учня.

"Вы забираете у науки 2,7 миллиарда гривень"

2,7 млрд - сильно завищена цифра. На фундаментальні дослідження Національна Академія науки отримала в 2015-му 2,2 млрд грн, наступного пропонувалося виділити 1,9 млрд грн.

"Где взять деньги - мы вам говорили. Это непрозрачный бюджет Министерства обороны и бюджет обороны на 100 миллиардов, это воровство… и разгульная жизнь от перечислений Нацбанком в бюджет, которые вы уменьшили с 60 миллиардов до 34-х в следующем году."

Бюджет міністерства оборони в 2016 році передбачений на рівні 42,3 млрд. 100 млрд, про які говорить Деркач, - це бюджет усіх силових відомств країни. Логіка депутата відносно перерахувань НБУ незрозуміла. Раз зменшили перерахування від НБУ, значить, розгульного життя стане менше, що і потрібно. А якщо він говорить про ідею зберегти перерахування від НБУ на тому ж рівні - це, по суті, заклик до емісійного фінансування бюджету. Взагалі НБУ взагалі не повинен перераховувати свої доходи авансом.

Віктор Галасюк, 15 балів

Третє місце, багато в чому несподівано, займає депутат Радикальної партії Віктор Галасюк. Несподівано, бо Галасюк - кандидат економічних наук і голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва. Швидше за все, він має уявлення щодо принципів бюджетування та фіскальну політику.

"Показники будь-яких реформ в усіх країнах дуже прості і зрозумілі: це рівень зайнятості і створення нових робочих місць, це залучення інвестицій в країну, це рівень доходів громадян, це рівень цін і тарифів, це обсяг виробництва сільськогосподарського і промислового, це експорт національної продукції за кордон.Так от,за жодним з цих показників у нас немає позитивної динаміки- за жодним. "

Можна сперечатися про повноту й доречність цього списку показників, але навіть якщо припустити, що це основні показники, то депутат явно маніпулює. Багато країн в перші роки реформ мали погіршення економічних показників. До того ж твердження про абсолютну відсутність позитивної динаміки не є справедливим. Наприклад, в I-II кварталах спостерігається позитивна динаміка рівня зайнятості. У 2015-му зріс обсяг прямих іноземних інвестицій.

"Економіка потребує невідкладної реанімації, а уряд лікує її знеболювальними пігулками від Міжнародного валютного фонду. Збитки великих і середніх підприємств, які є основою економіки, понад рік назад були 850 мільярдів гривень. Цього року вже 400 мільярдів гривень."

За даними Державного комітету статистики, за 2014 збитки (фінрезультат до оподаткування) великих та середніх підприємств склали 389 млрд грн. За перше півріччя 2015-го - 188 млрд грн.

"Приватизація, гральний бізнес та видобуток бурштину, на яких з цієї трибуни наголошував прем'єр-міністр, вони не витягнуть українську економіку з прірви. Українську економіку з прірви витягнуть машинобудування, металургія, аграрний сектор."

Тут можна говорити про підміну понять: легалізація грального бізнесу та оподаткування видобутку бурштину робиться для того, щоб збільшити доходи бюджету і компенсувати зниження ставки ЄСВ, яке і може стати одним із стимулів до економічного зростання.

Іван Кириленко, 14 балів

На четвертому місці - депутат від Батьківщини Іван Кириленко. У своєму нетривалому і дуже емоційному спічі народний обранець допустив, як мінімум, п'ять в кращому випадку дуже спірних тез.

"Жодна економічна реформа не варта паперу, на якому вона написана, якщо там не показані точки зростання. Покажіть у цій реформі (налоговой. - Ред.), яку пропонує уряд, точки зростання. Нуль! Друзі, на "обочині" світових цивілізаційних процесів завтра будемо в "кюветі"."

Держава збирає податки для здійснення державних функцій. Хороша податкова політика (з підручника з макроекономіки Грегорі Менк'ю) повинна виконувати наступні цілі: 1) ефективність: податкова система повинна спотворювати стимули якнайменше; 2) справедливість: необхідно збирати достатньо доходів, щоб нинішнє покоління не накладало надмірного тягаря на прийдешні покоління платників податків; 3) егалітаризм: досягнення більш рівномірного розподілу доходів після сплати податків; 4) стабілізація: зберегти економіку в умовах повної зайнятості. Очевидно, "точки зростання", або перспективні галузі, не можуть бути описані в Податковому кодексі. Завдання Податкової системи - створювати правила гри.

"Точка зростання - агропромисловий комплекс нашої країни. Одна лише цифра, я вже не буду говорити, що це продовольча безпека, мільйони зайнятих, що це вже понад чверть ВВП."

Частка АПК в українському ВВП близько 11%, а ніяк не чверть.

"Одна цифра: [АПК. - Ред.] в казну держави, вибачте за грубе слово, "чистоганом" - 17 мільярдів доларів щорічно."

Під казною зазвичай мають на увазі бюджет країни. Звичайно, внесок АПК до бюджетів усіх рівнів набагато менший (всі податкові надходження за 2015 рік становитимуть близько $ 17 млрд). Депутат, швидше за все, має на увазі обсяг експорту агропродукції і харчової промисловості.

Віктор Бондар, 12 балів

Замикає п'ятірку недисциплінованих риторів ще один депутат, який не з чуток знає, що таке державні фінанси, Віктор Бондар - голова депутатської групи "Відродження". Бондар - колишній міністр транспорту (уряд Єханурова) і успішний бізнесмен. Знання та досвід не завадили йому допустити у своєму виступі більше чотирьох дуже спірних з економічної точки зору висловлювань.

"Мають бути зменшені податкові ставки, навантаження на заробітну плату для того, щоб реально сьогодні почала дихати економіка. Має бути піднято питання соціального захисту. Ви подивіться, на скільки впали доходи населення? Ви подивіться на скільки впали пенсії? Немає можливості сьогодні людям прожити за ці гроші, які їм виділяє держава, це сміховисько, а не виплати заробітних плат і пенсій. Ми говоримо про те, що треба терміново переглянути всі соціальні норми."

По-перше, Мінфін пропонував істотно знизити податки на зарплату з 41 до 20%. За розрахунками Олени Бєлан, сумарне навантаження на ЗП знижувалася б у разі прийняття мінфінівського варіанта реформи в 1,5 рази - до 30%. По-друге, Бондар вимагає одночасно радикально знизити податки і підвищити соціальні стандарти, не уточнюючи, який при цьому буде дефіцит бюджету і джерела фінансування такої операції.

"Багато говорилося до виборів і тут останні місяці про нову тарифну політику, що вона приводить до обнищання населення. Де в новому бюджеті є відповіді на ці питання? Немає нічого."

Якщо вважати, що закладені в бюджеті на наступний рік 35 млрд грн на субсидії - це нічого, то Бондар правий. Але очевидно, що для України це дуже великі гроші, і це на 11 млрд більше, ніж у 2015 році.

Як ми рахували:

1. Фактаж. За використання неправильних цифр і фактів 5 балів. Навіть якщо депутат не знає економіки, він не повинен обманювати виборців.
2. За висловлювання, які суперечать логіці економічних процесів або здоровому глузду, перекручування інформації - 3 бали. Сюди ж відносяться пропозиції, які з великою ймовірністю ведуть до економічної кризи.
3. За кожне істотне перебільшення - 1 бал.
Наведена лише частина помилкових і спірних висловлювань спікерів.