Поки Захід байдуже стоїть осторонь, Росія знову відкрила вогонь по Україні, - The Washington Post

Навіть через 6 місяців після укладення договору про припинення вогню в східній Україні, який, як про це всі говорять, повинен виконуватися сторонами з моменту підписання, підтримувані Росією сепаратисти не припиняли снайперські обстріли та артилерійські атаки по всій лінії зіткнення - тоді загинули десятки українських солдатів. Про це пише видання The Washingtom Post, передають Патріоти України.

При цьому ніяких заяв, в яких би засуджувалося порушення домовленостей з боку сепаратистів, від лідерів західних країн - посередників у мирних переговорах, не надійшло.

Потім, приблизно, з 1 вересня, зброя замовкла - російські війська знадобилися в Сирії. Протягом двох місяців режим припинення вогню в основному дотримувався, міжнародні спостерігачі відзначали прогрес і в процесі відводу від лінії фронту важкого озброєння.

Але зараз російські гармати знову стріляють. Протягом минулого тижня сепаратисти щодня, в середньому по десять разів, відкривали вогонь по українських позиціях, в тому числі, зі зброї, яку має бути відведено - з великокаліберних мінометів і ракетних установок «Град».

В результаті загинули дев'ять українських солдатів. Продемонструвавши у вересні, що може «вимкнути» стрілянину в Україні, коли йому це вигідно, президент Росії Володимир Путін в даний час, як мінімум, «дозволив» відновити бойові дії.

Настільки негативний розвиток подій, особливо на тлі можливості створення альянсу західних держав з Росією для врегулювання Близькосхідного кризи, не може бути проігноровано.

Але навіщо Росія вирішила порушити крихкий спокій в Донецькій і Луганській областях, де саме вона, фактично, контролює збройні сили, за деякими оцінками складаються з 40 000 бойовиків, озброєних сучасними танками, артилерією і засобами ведення радіоелектронної війни?

На думку деяких українських чиновників, Путін намагається перешкодити імплементації Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, яке має набути чинності найближчим часом, і процесу лібералізації візового режиму.

Інші вважають, що мета військового тиску - змусити Україну, Німеччину і Францію піти на поступки і навіть капітулювати перед Москвою в поточних переговорах з політичного врегулювання в регіоні.

Про що можна говорити напевно, так це про те, що Путін відмовився від свого бажання відновити контроль над усією Україною або над її південно-східною частиною - від Одеси до Донецька.

Однак він як і раніше прагне підірвати позиції прозахідного київського уряду. На цьому тижні, наприклад, Кремль оголосив про введення заборони на імпорт українських продуктів харчування.

Мирні переговори Путін використовує для того, щоб змусити центральну українську владу піти на повноцінну співпрацю з керівництвом самопроголошених підконтрольних Росії «республік» і внести зміни в українську конституцію, що закріпили особливий статус захоплених територій. А збройні сили застосовує для промацування ситуації і одночасного тиску.

У Києві побоюються того, що пропозиція Путіна західним країнам створити коаліцію для врегулювання Близькосхідної кризи - лише частина великої гри, в якій він продовжує розігрувати карту України.

Київські лідери підозрюють, що ціною, яку попросить російський лідер за співпрацю з Францією і США в Сирії, будуть поступки по Україні, наприклад, зняття стримуючих санкцій ЄС. А термін їх дії, якщо не буде продовжений, закінчиться вже в січні.

Глави європейських країн заявляли про те, що санкції будуть залишатися в силі до тих пір, поки всі положення мирного договору, включаючи виведення російських військ і передачу контролю над російсько-українським кордоном київській владі,не буде виконано у повному обсязі.

Але це було до паризьких терактів і рішення президента Франції Франсуа Олланда піти на зближення з Путіним. Поновлення обстрілів в Україні, схоже, не зупинить ініціативи Олланда.

А мало б. Якщо західні уряди підуть на союз з Росією в Сирії, незважаючи на те, що Путін продовжує атакувати Україну, це буде потуранням і навіть заохоченням його агресії.