Ревізія Тріанонського мирного договору: Чому збирання "своїх територій" Угорщина почала саме з України і чому антиугорської коаліції не буде

Україні не варто розраховувати на підтримку країн-членів ЄС і НАТО у конфлікті з Угорщиною через Закарпаття. Про це заявив експерт із міжнародних питань Валерій Кравченко, коментуючи заяви Угорщини про введення нової посади у кабінеті міністрів - "міністр у справах Закарпаття", передають Патріоти України.

Він зазначив, що незважаючи на те, що Сербія, Румунія і Словаччина вислуховують від Будапешта аналогічні претензії, створити "антиугорську коаліцію" не вдасться.

За його словами, останні заяви і дії Угорщини не стали новиною або несподіванкою для фахівців. Кравченко розповів, що у новій конституції Угорщини, яка була прийнята 2011 року, є заяви про необхідність "збирання своїх територій" і "збирання свого населення", які базуються на несприйнятті "несправедливого", на думку сучасної угорської влади, Тріанонського мирного договору. За цим договором, який було підписано у 1920 році, тогочасні Чехословаччина, Румунія та Югославія отримали території, на яких мешкало доволі багато угорців.

"Головним бенефіціаром була Румунія, яка отримала найбільше "угорських" територій, де сьогодні проживає велика угорська меншина, - розповів експерт. - Ще на початку цього року стався великий скандал, який ледь не дійшов до розриву дипломатичних відносин між цими двома країнами".

Ще одна країна, де до 2014 року, за словами Кравченка, спостерігалася подібна ситуація, це Словаччина, на території якої угорська меншина складає близько 10% населення. Але найбільша угорська етнічна меншина проживає у Сербії.

Експерт зазначає, що знайти "спільну мову" з Бухарестом в "угорському питанні" буде складно. "З Румунією ми також маємо "румуноетнічну і румуномовну проблему" у Буджаку і Чернівцях. Ті ж самі ж положення українського "мовного закону" викликали схожу реакцію у Бухаресті", - наголосив Кравченко.

До того ж Румунія, Угорщина і Словаччина входять до маловідомої в Україні "Бухарестської дев’ятки", до якої входять Чехія, Польща, Болгарія та країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія. "Вони провели два саміти на військово-політичну тематику. У них є правило, аналогічне тому, яке діє у "Вишеградській групі" - публічно не коментувати і не критикувати зовнішню політику одне одного", - зазначив експерт.

Тому такий формат взаємодії, на переконання Кравченка, спроба Україна співпрацювати зі Словаччиною і Румунією заздалегідь буде провальною. Він радить набратися терпіння і перечекати політичні заходи в Угорщині, яка відзначатиме 100-річчя Тріанонського мирного договору, після чого, на думку експерта, у Будапешті "перегорить". Кравченко зазначив, що після цього політика Угорщини не зміниться, але активна фаза та ескалація зійде нанівець.

"Питання не буде закрите: це звичайні дії, сенс цієї держави, яка через оголошення про "збирання земель" має підтверджувати сенс існування нинішньої Угорщини. І цю риторику не варто напряму пов’язувати з Росією", - сказав експерт.

Водночас Кравченко вважає, що Україна має дуже жорстко ставити питання до сусідів. "Ми маємо свої інтереси, які на сьогодні актуалізовані Росією. Після анексії Криму й окупації на сході стоїть питання виживання нашої країни", - наголосив він. За словами експерта, збільшення військового контингенту на Закарпатті буде достатньо, аби нас сприймали серйозно.