У мережі назвали топ-5 способів, щоб зупинити Путіна

Зупинити президента Росії Володимира Путіна, який своїми агресивними діями в Україні та Сирії, а до цього в Чечні та Грузії, тримає весь світ у напрузі можна, як мінімум вдавшись до 5 методів, які пропонують експерти. Про це йдеться в аналітичній статті видання Сегодня, повідомляють Патріоти України.

СИЛА

Військово-промисловий комплекс - одна з основних статтей витрат РФ. У бюджеті Росії на 2015 рік на оборону країни було закладено 3 трлн рублів (44 млрд доларів), а на розвиток економіки - 2,7 трлн. рублів - тобто, пріоритетом Росії на даному етапі є не економічне зростання, а війна.

Виступаючи з посланням до Федеральних зборів, Путін сказав, що анексувавши Крим, Росія показала свою силу, але, як зазначає Олександр Самарський, заступник керівника Центру дослідження Росії, світ вже готується відповісти на силу РФ своєю. Це довів і приклад зі збитим Туреччиною російським літаком, який порушив повітряний простір країни.

"Якщо ще десь Росія отримає таку відсіч, запал Путіна вгамується. Саме Росія виявилася не готова до відритого конфлікту з країнами НАТО - не завуальованих провокацій, ударів нишком, а саме до відкритого конфлікту", - вважає Самарський.

"Росія є технологічно відсталою державою. Збройні сили Росії ні в яке порівняння зі збройними силами НАТО не йдуть", - додав Самарський.

Але ось ядерний потенціал Росії співставний з американським, і переваги перед НАТО у РФ немає, вважає Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express.

"Коли ми говоримо про війну без застосування ядерної зброї, ми повинні розглядати, у якому театрі вестимуться бойові дії. Якщо в Європі, то кількість військових озброєнь країн НАТО співставно з силами Російської Федерації.

І не можна говорити про те, що у росіян є якась перевага в окремих сферах озброєння. Переваги немає. Характер бойових дій в ході війни визначається мотивацією особового складу, рівнем підготовки і станом арсеналу.

За цим рівнем країни НАТО не поступаються російській стороні, включаючи потенціал двох великих країн - Франції та Німеччини, які здатні стримати наступ Росії на європейському театрі військових дій", - відзначає експерт.

ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ

На думку експертів, санкції відчутно вдарили по економіці РФ. Зокрема, вони погіршили макроекономічні проблеми, які вже стояли перед Росією - наприклад, швидке і різке падіння цін на нафту, що почалося в останні місяці 2014 року.

Крім того, відбулася девальвація рубля і відтік іноземного капіталу. Росія ввела відповідні санкції, але це тільки погіршило ситуацію: російська заборона на імпорт західних продуктів харчування призвела до підвищення цін на продукти і, як наслідок, до зростання інфляції.

У підсумку спад ВВП Росії, за даними Мінекономрозвитку, в жовтні 2015 в річному вираженні склав близько 4%.

Але Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, зазначає, що санкції торкнулися і України: "У той час, як російський експорт до Європи впав на 7%, український знизився на 35%. Найцікавіше, що експорт з Росії в США виріс - НЕ набагато, на 7%, але виріс ".

"Санкції дійсно б'ють по російській економіці: інвестиції не заходять, іноземні капіталовкладники не хочуть ризикувати. І в будь-який момент ці санкції можуть стати ще більш жорсткими.

Тому неприпустимо, щоб їх зняли, принаймні, поки йде війна на Добнасі - це ще один стримуючий фактор агресії РФ", - вважає Олександр Самарський.

Але санкції б'ють не тільки по російській економіці, а й по рівню життя громадян. Так за 2014 Росія опустилася на 7 пунктів у рейтингу країн за рівнем життя (зайняла 68 сходинку), що є найгіршим показником в Європі.

ЦІНИ НА НАФТУ

Американський сенатор Джон Маккейн якось назвав Росію "бензоколонкою Європи", адже вона входить до трійки країн лідерів з видобутку нафти, а внесок енергоресурсів у ВВП Росії становить близько 30%, в доходи бюджету - близько 50%, в обсяг російського експорту - близько двох третин, причому частка продажу нафти і газу в доходах бюджету і ВВП росла.

Однак тепер частка нафти і газу в доходах бюджету під впливом санкцій та економічної кризи вже істотно знизилася. За даними ТАСС, доходи "Газпрому" від експорту газу в січні-листопада 2014 року скоротилися в порівнянні з тим же періодом роком раніше на 15,7%.

Причому, за даними Федеральної митної служби РФ, доходи від поставок нафти в країни СНД впали на цілих 20,7%, а середня ціна поставки газу з РФ знизилася на 6,5%. А в цьому році доходи Росії від експорту нафти скоротилися за 7 місяців на 42% порівняно з минулим роком.

Експерти вважають, що якщо ціни на нафту впадуть до рекордно низького рівня, для ведення військових дій у Путіна банально може не вистачити грошей.

НАСТРОї ВСЕРЕДИНІ РОСІЇ

Хоча рейтинг підтримки Путіна серед переважної більшості населення, згідно зі статистичними опитуваннями, вражаюче високий, а індекс протестного потенціалу, навпаки, низький (30 пунктів), рівень життя росіян з кожним роком стає гіршим.

І, незважаючи на видимі перемоги на військовому плацдармі, населення не може не помічати явного зубожіння і падіння купівельної спроможності. І те, скільки суспільство буде терпіти цю ситуацію, - лише питання часу, вважають експерти.

За даними ВЦИОМ, т.зв. "індекс щастя" росіян за останні два роки знизився з 66 по 59 пунктів. А індекс задоволення соціальною політикою влади за останній рік знизився майже вдвічі: з 46 до 25 пунктів. Сьогодні громадян РФ не можна назвати суспільством соціального оптимізму.

Крім того, якщо в минулому році рівень доходів не влаштовував 52% росіян, то в цьому році зарплатою незадоволені вже 65% громадян РФ.

Згідно з індексом страхів ВЦИОМ, найбільше росіяни бояться міжнародної напруженості, конфліктів між країнами і військових дій (20 пунктів), а також внутрішніх ризиків - інфляції, зростання цін (15 пунктів). У цьому зв'язку можна говорити про те, що тенденція "сліпого обожнювання сильного вождя" йде на спад.

Ілля Пономарьов, єдиний депутат Держдуми, що проголосував проти анексії Криму, відзначає, що деякі верстви російського суспільства (т.зв. еліта) вже зараз Путіна не підтримують, так як його "сварки" з міжнародним співтовариствам б'ють по їхніх бізнес-інтересах. І саме ці настрої можуть стати стримуючим чинником агресії Путіна.

"Коли почалися військові дії на Донбасі і пішло просування на Маріуполь в серпні минулого року, Путін невипадково зупинив наступ - адже він міг легко взяти місто. Просто Захід сказав:" Якщо візьмете Маріуполь - це буде певна червона риска ". І він не ризикнув . І курс акцій з того моменту падав, падав, падав, падав ...", - згадує Ілля Пономарьов.

РЕФОРМИ В УКРАЇНІ

Два роки тому Україна обрала курс на євроінтеграцію на шкоду інтересам східного сусіда. І якщо країні вдасться впровадити в життя європейські цінності, до яких Україна так прагнула, якщо реформи пройдуть успішно і економіка запрацює, це буде гідною відповіддю на агресивну політику Путіна, який, за великим рахунком, ніколи не розглядав Україну як самостійну державу.

Крім того, правильна стратегія для будь-якої країни, яка зіткнулася з сепаратизмом, - зробити так, щоб населення країни захотіло в ній жити, запевняють експерти.

На думку Олександра Самарського, Україна не повинна чекати, поки Путін у своїх діях зайде надто далеко і помилиться - вона повинна зосередитися на собі: налагоджувати політичну та економічну ситуацію всередині країни і показувати позитивний приклад.

"Ми повинні будувати себе. Ми повинні побудувати свою стратегію, запустити економічні реформи, військові. Ми повинні створити таку силу, яка б могла протидіяти силі Росії. Але для реформ потрібно позбутися головного баласту - корупції.

Адже не має значення, яку частину бюджету ми виділимо на армію, якщо цю частину бюджету просто розкрадуть. Не важливо, скільки у нас буде героїв, готових до самопожертви, якщо цими героями будуть управляти падлюки і зрадники", - говорить експерт.

"Нам потрібно побудувати таку загальну обстановку, яка б показала, що в Україні набагато краще, ніж у Росії", - вважає Олександр Самарський.