Вже 35 країн приєдналися до співавторства спеціальної резолюції Організації Об'єднаних Націй щодо окупованого Криму. 15 листопада резолюція буде ухвалюватися в третьому комітеті, а потім у грудні в Генеральній асамблеї ООН. Про це в ефірі "Прямого" розповіла перший заступник міністра інформаційної політики, член української делегації в ООН Еміне Джапарова, передають Патріоти України.

"Що стосується цієї третьої резолюції ( стосовно окупованого Криму - ред.), яка 15 листопада буде в третьому комітеті, а потім в грудні в Генеральній асамблеї ООН. Вона фактично спирається на обвинувачувану частину, де РФ знову називається окупантом і країною-агресором", - розповіла Джапарова.

Вона зазначила, що це вперше в історії ООН, коли країна, постійний член Ради безпеки ООН, в резолюціях визначається країною - окупантом і агресором. "Подібного не було жодного разу до сьогодні, навіть після війни в Грузії. І фактично вона також визначає як репресії відбуваються, примусове і насильницьке отримання громадянства РФ, неправильне застосування антиекстримістського і антитерористичного законодавства", - додала Джапарова.

За її словами, в резолюції є навіть вимога до РФ відновити роботу меджлісу кримськотатарського народу і виконати рішення міжнародного суду ООН від квітня 2017 року. "Тобто це все є в резолюції, але головне в ній те, що вона правозахисна і чутлива для багатьох країн. Вже 35 країн приєдналися до співавторства цієї резолюції. І голосуванням за попередні резолюції 60 країн підтримали ті резолюції. Приблизно така сама картина очікується і цього року", - сказала Джапарова.

Джапарова особливо звернула увагу на те, що шанси на те, що Генасамблея ООН підтримає резолюцію вже в грудні є тому, що таке вже відбувалося, а очікувань, що буде протилежне - немає.

Вона також зазначила, що є й інші резолюції. Готується до подачі проект по мілітаризації регіону. Але ці резолюції будуть подаватися напряму в Генасамблею в обхід комітетів.

"Я думаю, що це найактуальніше питання бо це фактично військова база. І резолюції по відношенню до людей це наслідок окупації, який можна відокремити від мілітаризації. Тобто гуманітарний вимір від військового. Інше питання в тому, скільки країн її підтримає", - завершила Джапарова.