Загроза нового Чорнобилю: Через обстріли Україну може накрити ядерна хмара з Донбасу

Через обстріли Україну може накрити ядерна хмара з Донбасу. Про це йшлося в ефірі телеканалу Інтер, передають Патріоти України.

ОБСЄ відмовилася розбиратися в ситуації в районі Донецького заводу хімічних виробів. Про це просила Україна. Але в організації сказали: "стане небезпечно", відкличуть своїх спостерігачів.

Поблизу Донецька розташовано поховання радіоактивних відходів. Сталося так, що лінія розмежування зараз ділить могильник практично навпіл.

З одного боку - блокпост, з іншого боку - блокпост, вже український. А посередині - в зоні обстрілу - ядерний могильник, що залишився ще з радянських часів. І без того він уже багато років в аварійному стані, стіни руйнуються. А тепер тільки за останній час тут три рази розривалися снаряди.

"Небезпека реальна, - підтвердив спікер адміністрації президента з питань АТО, Андрій Лисенко. - Радіоактивна пляма може накрити весь Донбас і далі поширитися по території країни. Але що там зараз відбувається і наскільки велика небезпека - питання відкрите".

Знімальна група Інтера перша і єдина проникла на колись секретний об'єкт.

"А ... ть!" Приблизно так думають і фахівці-ядерники, які знають, що ховається під донецьким хімзаводом. За час конфлікту це - вже третій вибух на території підприємства.

- А є якийсь захист? - А що він дасть? ".

Від центру Донецька до сховища ядерних відходів по прямій - 10 кілометрів. Пошкоджено саркофаг чи ні, не може сказати ніхто. Завод - на самій лінії фронту.

"Якщо така зона виявлена, треба спробувати визначити її межі. Це - раз. Друге: відразу не допускаються туди люди, в цю зону. Ставляться до відома санітарні органи, МНС, міліція, і Служба Безпеки", - пояснює старший інженерно-радіаційної безпеки Валерій Лошаков.

За вікном автомобіля - мільйонне місто. Але в будь-яку секунду Донецьк може перетворитися в Чорнобиль.

"Там поховання всякі - з Чорнобиля привозили в 1986 році. І ми туди не ходили. Ні гриби не збирали, нічого. А якщо вони це підірвуть, то ми тут всі потравимось, всі подохнемо".

Селище Грабарі. Звідси до саркофага з ядерними відходами три кілометри. Йдемо пішки через лісопосадку. Машина може привернути непотрібну увагу. Ми в сірій зоні і нас, можливо, бачать в кілька прицілів.

Ось десь тут проходить лінія фронту. Остерігатися треба не тільки радіації, але і розтяжок.

"Зона зараження. Все залежить від того, скільки там знаходиться, чого знаходиться. Ось від цього буде вже залежати. А зону ураження точно визначити вже не можна. Це треба робити виміри і дивитися".

Донецький хімзавод стратегічного призначення. За радянських часів тут була своя військова і пожежна частини. Ніяких сторонніх людей. Вхід тільки за спеціальними перепустками. Адже всі розуміли, що працюють з дуже небезпечними речовинами.

Видно, що люди бігли звідси в поспіху. Артилерійські дуелі не припиняються досі.

"Ну, тут ось 9 ... мікрорентген на годину. 9 ... коливається", - каже експерт.

До сховища рукою подати. Саркофаг перебуває під землею.

"Зараз він показує нам 13 ... 15 мікрорентген на годину. Тут чисто!".

Витоку немає. Але це поки що. Сховище ядерних відходів знаходиться під постійним перехресним вогнем. Випадкове потрапляння, і катастрофа.