"А русские нас на*бали": Кримчани пригадали на третю річницю анексії, як відбувалося захоплення півострова

6 березня 2014 року в Криму під автоматами російських військових пройшов так званий референдум. Кремль визнав його результати й 18 березня в Москві прем'єр-міністр самопроголошеної Республіки Крим Сергій Аксьонов та президент Росії Володимир Путін підписали "Договір про прийняття Криму до складу Росії". Про це пише Gazeta.ua, передають Патріоти України.

Після усунення від влади президента України Віктора Януковича сепаратистські настрої у Криму вибухнули з новою силою. 23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому ухвалили рішення не перераховувати до Києва податки, а міським головою проголосили громадянина Росії Чалого. 25 лютого акції сепаратистів провели перед Кримським парламентом. В ніч проти 27 лютого парламент та уряд Криму захопили невідомі бойовики і вивісили над ними прапор РФ.

"Ще 26 лютого задовго до референдуму кримські татари вийшли на мітинг з протестами. Аксьонов привіз своїх "тітушок" й "Самооборону", у якій половина колишніх кримінальників. Почалася бійка. Чоловік отруївся до смерті сльозогінним газом, а жінку забили ногами. Потім справу повісили на кримських татар, хоча прямих доказів не було. На лаву підсудних не сів ні один росіянин", - згадує "руську весну" журналіст Антон Наумлюк.

Міжнародна спільнота не визнала анексію Криму. У свою чергу Кремль на чолі з Володимиром Путіним до 2015 року повністю заперечував свою причетність до відділення Криму військовим шляхом. А потім почали посилатися на офіційне звернення тоді вже нелегітимного президента України Віктора Януковича. У ньому нібито Янукович прохав Путіна "використати збройні сили Росії для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності й захисту населення Ураїни". Днями слідчі органи, які ведуть справу екс-президента про державну зраду, надіслали офіційний запит у Генпрокуратуру Росії з проханням показати письмовий текст звернення. Там відповіли, що в Адміністрацію президента не надходило жодних офіційних звернень від Януковича.

Про те, що анексія готувалася ретельно й заздалегідь, свідчить медаль "За повернення Криму", якою нагороджували військових кадровиків. Дата, що викарбувана на її звороті - 20 лютого й 18 березня.

"Мій син прикордонник. Служив в аеропорту Сімферополя. Коли 9 березня 2014-го прийшли росіяни з автоматами, забарикадував двері до диспетчерської. Дівчатам відчинив вікно і сказав тікати. Лишився сам, без зброї. Її наказали здати за кілька днів до тих подій. Окупанти вломилися й розбили йому все обличчя. Поставили на коліна і вимагали присягнути на вірність "народу Крыма".

Відповів, що недавно склав присягу на вірність народу України. Сину до лоба приставили пістолет, засунули у рота ствол. Лякали, що вистрелять. Вранці відпустили. Купив у магазині шампанське й пив дорогою просто з пляшки – щоб забити присмак машинного мастила", - розповіла журналіст Наталія Зоц.

Коли Росія розпочала захоплювати Крим, жінки нарівні з чоловіками захищали півострів від окупації.

"Аеродром Бельбек під Севастополем був одним із перших місць, де з'явилися "зелені чоловічки". Прийшла і стали поруч із чоловіком. Було страшно, було реально страшно. Уявіть, під'їжджає вантажівка повністю забита військовими в балаклавах, у бронежилетах. Усі озброєні до зубів, у всіх кавказький акцент. Зрозуміло, що вони їдуть тебе захоплювати", - згадала дружина колишнього командира Севастопольської бригади тактичної авіації, полковника Повітряних сил Юлія Мамчура Лариса.

Після "приєднання" до Росії кримчани почали пристосовуватися до нових реалій. Російські паспорти отримали лише ті кримчани, у яких була місцева прописка на 3 березня 2014 року. Пенсії нарахували нерівномірно. Ті пенсіонери, що переоформили пенсії у перші місяці "нової влади" отримали суми, які отримують у Московській області. Усім іншим грошові виплати звели до рівня Краснодарського краю. У перерахунку на гривні вийшло ще менше, ніж середньостатистичні українські пенсії.

З мобільним зв'язком постійно виникають проблеми: його або нема, або тарифи не по кишені багатьом кримчанам. Плата з людей береться однакова що за дзвінок у сусідню кімнату, що за спілкування з Сибіром. Вирішувати усі проблеми відправляють в офіс російського провайдера, який знаходиться в Ростові. Федеральна служба судових приставів Росії заарештувала майно українців на півострові Крим, які взяли кредити в українських банках.

"А росіяни нас на*бали. За комуналку я плачу майже стільки ж, як і мій друг у Дніпрі. Скоро платитиму ще більше. Обстеження у клініці я пройшов одразу, без усіляких черг і за смішні гроші. Назначені ліки обійшлися даром. У Криму таких немає взагалі. З нормальною роботою у Дніпрі краще, ніж у нас. Дороги – вище всяких похвал. Черг ніде не бачив. Хіба що на касах супермаркетів.", – написав користувач із ніком КРЫМский УКР у соцмережі Тwitter.

Станом на 25 лютого в окупованому Криму 12 загиблих, 17 зниклих безвісти, 39 політв'язнів, 10 з яких вже засуджені.

Найбільше порушуються в анексованому Криму права кримських татар. " Роботу можуть знайти лише ті кримські татари, які до окупантів лояльні. Лише на ті місця, які ця влада виділяє кримським татарам для пропагандистських цілей. Роботодавець за прізвищем дізнається, що до нього звернувся кримський татарин. Починає ставити неприємні запитання: "Краще чи гірше стало жити? Що змінилося?" Люди нехитро відповідають - як є. І видають своє ставлення до окупантів. Роботодавці - психологи сильні, вловлюють це", - прокоментував ситуацію Різа Шевкієв, заступник голови "Меджлісу" кримськотатарського народу.

Окупанти створюють видимість розвитку культури. Фінансують кримськотатарські ансамблі, театр, відкрили радіо. Раніше насаджували російські прапори. Тепер дозволили прапор кримських татар. На концерт глядачі йдуть тому, що втомилися жити в постійному страху . Але це не розвиток кримсько-татарського народу, все робиться для картинки.

За 3 роки окупації Крим залишили 50 тис. осіб. Половина з цих людей - кримські татари.

"Ми вважаємо, якщо було 300 тисяч кримських татар на півострові, то 20 тисяч поїхали. Інші живуть у Криму. Побажання до влади української, до парламенту, до президента перейти від слів до справи і ухвалити кілька законів. Один з них — про статус кримськотатарського народу, і внести зміни до Конституції України про Крим, який сьогодні є автономією, зробивши Крим кримсько-татарською автономією у складі України. І робити це потрібно, не чекаючи деокупації та звільнення Криму", - сказав Ільмі Умеров, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Після третього року анексії Криму Росія так і не визначилася із "офіційною" версією подій. Кандидат у президенти Росії Григорій Явлінський закликав повернути Крим Україні та припинити всі силові методи втручання у внутрішні справи нашої країни. Політик особливо наголосив на тому, що Крим - це територія України, яку анексували всупереч усім наявним міжнародним нормам права. А міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Україна сама винна в анексії Криму.

Патріарх Філарет вважає, що розділенням православної церкви на дві частини – на Київський і Московський патріархати - скористалася Москва під час окупації Криму. "Церква об'єднала б, консолідувала б українське суспільство таким чином, що агресору не було б ніякої можливості втрутитися в ці справи", - зауважив Філарет.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен сьогодні висловив думку, що справжнім мотивом анексії було прагнення Москви отримати стратегічний і військовий контроль над Чорним морем.

Тим часом у третю річницю опору кримській окупації люди у багатьох країнах провели акцію "Крим — це Україна". У Парижі під Ейфелеву вежу вийшли члени мережі народних дипломатів України GlobalUkraine. Близько двох десятків людей розгорнули українські прапори та виголошували "Крим — це Україна" та "Слава Україні! Героям слава".