30 червня в італійському місті Болонья був заарештований за підозрою в причетності до вбивства на Донбасі фоторепортера Андреа Роккеллі український доброволець Віталій Марків. У ГПУ заявили, що вже звернулися до влади Італії з вимогою надання ґрунтовних доказів провини Марківа або його негайного звільнення. Видання InfoResist розповідає, що відомо про добровольця Віталія Марківа, передають Патріоти України.

Віталій Марків є чинним заступником командира взводу в батальйоні Національної гвардії України імені генерала Сергія Кульчицького.

Військовий родом з міста Хорост Тернопільській області. В Італію Марків поїхав разом з мамою і сестрою в 2003 році, там він закінчив технічний коледж.

До того як піти в добровольці, Віталій працював в Італії діджеєм, тренером з боді-білдингу. Активно займається спортом і любить літати на парашутах.

Віталій Марків про Майдан

У грудні 2013 року Марків вирішив поїхати в Україну, щоб підтримати людей, які вийшли на Майдан. Потім він став активістом, був в Самообороні Майдану, 5-сотня.

"Мене дуже сильно вразило все: події і люди. Багато різного народу. Це так захопило! Дуже патріотичний настрій у людей, всі стояли за одне. Тоді не було ніяких політичних партій, а була просто воля народу. Мене одночасно і дивувало, і було дуже приємно, що Україна спроможна зібратися разом, коли потрібно, у важкий час. Отже, приказка "Моя хата з краю" втратила свою актуальність.

І так сталося, що потім я став активістом, але в розумних рамках. Ми були в Самообороні Майдану, 5-сотня. Я познайомився зі своєю нинішньою дружиною. Вона прийшла провідати на Майдан. Познайомилися ми в січні, в лютому ми почали зустрічатися, а одружилися в жовтні", - згадує Віталій про події на Майдані.

Про війну

Після подій на Майдані Марків вступив в добровольчий батальйон, який згодом увійшов до складу Національної гвардії.

"Потім після всіх подій на Майдані оголосили набір добровольців в Національну Гвардію, це був перший стрілецький батальйон. Було багато охочих - з Майдану тоді вирушило понад 500 осіб, ми сіли в автобуси на Європейській площі і поїхали на полігон в Нові Петрівці. Там далі було знайомство з нашим генералом Сергієм Петровичем Кульчицьким. Після полігону ми поїхали в Павлоград, Дніпропетровської області, 2-3 тижні ми провели на блок-постах, тому що тоді очікували нападу і прориву сепаратистів на Дніпропетровщину", - розповідав в 2016 році Марків волонтерам фотопроекту "Якби не війна", в якому він брав участь.

Віталій воював під Слов'янськом на горі Карачун. Ходив у рейди разом з бійцями 95-ї бригади. Марків був очевидцем загибелі легендарного генерала Кульчицького.

"Він тоді прилетів на наш блокпост на Карачун. Це сталося на моїх очах, і на очах більшості наших побратимів. Це була дуже важка втрата, неймовірний біль. Всі плакали. Усі. Я теж. Це людина, яка була офіцером з великої літери, командир, дбав про кожного бійця. Він був не просто генералом, він був нашим Батьком", - розповідає Віталій.

Пізніше він підписав контракт про проходження служби в Національній гвардії в батальйоні Кульчицького.