​"Як академік НАН Украйни, я також маю право", - екс-міністр Юлії Тимошеко вимагає відставки Бориса Патона

Патріоти України пропонують ознайомитись з заявою Богдана Данилишина, котру соратник Тимошенко розмістив у Фейсбуці

9 вересня загальні збори відділення економіки НАНУ прийняли рішення про позбавлення Глазьєва статусу іноземного члена Академії. Проте вже 30 вересня представники Президії Академії повідомили, що Національна академія наук України має намір позбавити радника президента Росії Володимира Путіна Сергія Глазьєва, підозрюваного в причетності до посягання на територіальну цілісність України, звання академіка на щорічних загальних зборах АЖ в квітні 2017 року.

Така офіційна позиція Президії НАНУ є блюзнірством і потуранням російським інтересам. Приймаючи рішення з приводу виключення Глазьєва з числа іноземних членів НАН України, Відділення економіки звернулося до Президії НАНУ негайно скликати Загальні збори. Ситуація, що складався сьогодні, ще раз підтверджує, що Президія НАНУ і Патон хочуть «поховати» це питання, як це було після першої позиції Відділення в 2014 році. Як академік НАН Украйни, я також маю право вимагати Скликання загальних зборів Академії і вимагаю негайного переобрання всього складу Президії і відправленням на пенсію Патона. Закликаю всіх проукраїнськи налаштованих членів НАН України підтримати мою позицію

На жаль Глазьєв не єдиний з членів НАН України, який займає антиукраїнську позицію. В різні часи Патон використовував кон'юнктурні позиції, тому в складі НАНУ були як працівники ЦК КПУ так і модерніші функціональними типу Азарова. В установах НАНУ готувалась і захищалась докторська дисертація В.Януковича, а один з теперішніх Віце-президентів Академії був його офіційним опонентом. Сам Патон до цього часу не висловив своєї позиції відносно російсько-української війни, є академіком Російської Академії наук, навіть не почесним, а дійсним. Пам'ятаю, що коли була історія зі мною, за дзвінком зверху від Януковича, патоністи за півдня ліквідували інститут, де я був директором, який заснував ще академік Вернадський у 1919 році, відібрали в мене академічну стипендію. Таку стипендію в Азарова зняли тільки через рік, коли громадськість почала піднімати шум. Я не здивуюсь, коли в історії з Глазьєвим та іншими адептами Руського міра Патона та його перестарілу Президію буде цікавити питання не як на виключення Глазьєва відгукнулись в Украйні, а як це сприйняла Росія. Хотів би я помилитися. Але останнє доручення Патона - проаналізувати як в останні роки відзначали день смерті Леніна саме на це і наштовхує.