План Гройсмана: Що потрібно знати про програму нового Кабміну, - експерт

Ніщо не нове під сонцем. Коли я прочитав програму нового уряду, відразу згадав крилаті слова Шарля Моріса де Талейрана - міністра закордонних справ Наполеона: "Пишіть коротко і неясно". Ця фраза зазвичай приписується Наполеону, однак насправді її виголосив Талейран. У 1802 році Наполеон доручив правознавцеві П'єру Луї Редереру написання конституції Цізальпінської (Італійської) республіки. Редерер приготував два проекти: один короткий, другий - розлогий. Після цього він зустрівся з Талейраном і попросив його підтримати перший проект. "Конституція - говорив Редерер - повинна бути короткою", і він хотів сказати "ясною", але Талейран перервав його, сказавши: "Так, короткою і неясною". Про це в своєму блозі на сайті Новое время пише академік НАН України Богдан Данилишин, інформують Патріоти України.

Чому у мене склалося така ж думка під час читання програми нового уряду України? Програма складається всього з 12 сторінок, з яких незрозуміло абсолютно нічого. Той випадок, коли стислість не доводиться сестрою таланту.

Перейду до постатейної критики. У першому розділі програми "Реформа системи національної безпеки і оборони" пишеться, що уряд планує перейти в організації Збройних сил України до стандартів НАТО. Але не сказано ні про процедуру, ні про терміни переходу. Не забули згадати про підвищення зарплати військовослужбовцям і вирішення їх квартирного питання, ось тільки в тексті не вказано, що це буде проводитися лише щодо ефективних військових керівників і виконавців.

Одним реченням зазначено, що розвивати український ВПК уряд буде через розміщення держзамовлень і реалізацію програм міжнародного співробітництва. Але як? Якщо в держскарбниці немає коштів на ці цілі, а міжнародні партнери, можливо, зовсім і не горять бажанням з нами співпрацювати в цьому питанні?

Тому що ми за 25 років незалежності багато втратили у виробництві озброєнь, які зараз представляють собою все більше і більше артефакти третьої промислової революції, а не другої, на підставі якої розроблено і проводиться озброєння у нас. Саме таким чином і розвивалися всі сучасні оборонні комплекси світу останні 25-30 років.

Розділ другий "Конституційна реформа". Цей розділ складається рівно з одного речення, яке звучить приблизно так, якщо його очистити від словесного лушпиння: "Підготовка законів та підзаконних актів для забезпечення виконання основного закону країни Конституції".

Розділ п'ятий "Судова реформа". Знову - забезпечення розробки правових актів щодо змін до Конституції щодо судової реформи, створення умов для функціонування нової системи судів, чесних і професійних. Але про те, як це зробити - ні слова, але ж це і є головне питання.

Всі 25 років незалежності судова система України демонструє приголомшливу стійкість до всіх спроб її змінити, будучи закритою, незмінної кастою. Як це виправити? Про це ні слова. Виходить суцільна тавтологія: ми будемо проводити реформи за допомогою створення умов для цих реформ. Адже судова реформа - головна інституційна реформа в Україні. Без справедливої і максимально очищеної від корупції судової системи ніяких реформ в Україні не буде.

Розділ восьмий - "Забезпечення прискореного економічного розвитку". Коли я його прочитав, склалося враження, що цей розділ взагалі написаний для якоїсь іншої країни. У нас не про прискорений розвиток потрібно писати - Україна за останні роки в економічному розвитку впала чи не більше за всі країни в світі - а в принципі про економічне зростання.

Але ми знову читаємо "забезпечити", "впровадити", "підвищити". А хто це буде робити, і як - про це ні слова. Як може бути, що метою роботи урядів щодо економічного розвитку країни ставиться проста технічна задача по організації роботи самого уряду - а саме, впровадження в роботу податківців автоматизованої системи управління ризиками та оцінки митної вартості товарів?

За приватизацію зазначено одне - забезпечити прозору приватизацію. Але ж її у нас в країні не можуть забезпечити вже 25 років. А новий уряд візьме і забезпечить відразу. Але як він це зробить - секрет для нас. Про це в програмі ні слова.

Підрозділ "Державна інвестиційна політика". У перекладі на просту людську мову він звучить так: відбирати інвестиційні проекти за конкурсом і більше працювати з іноземними інвесторами. Перше правило звернено до самого уряду - раніше, видно, ніхто з них такої практики не мав, а все вирішував за "відкати", якщо виходити з логіки аргументації цього розділу програми. А з міжнародними інвесторами як бути? Якщо в країні немає справедливих судів, хіба вони прийдуть в Україну в необхідній для розвитку країни кількості?

Промислова політика, згідно з програмою уряду, полягає в правильній і благій меті - розвивати високотехнологічні виробництва на підставі комерціалізації науки і трансферу технологій з метою, увага, розвитку українських наукових центрів. Не з метою виробництва конкурентної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, а з метою розвитку наукових центрів. Цей пункт кочує з програми в програму чи не кожного українського уряду, але як не було в Україні промислової політики всі 25 років, так і немає. І, швидше за все, і при нинішньому уряді її теж не буде.

На цьому, мабуть, зупинюся. Але, повірте, вся інша програма уряду мало чим відрізняється від озвучених пунктів. При прочитанні складається враження, що в нинішньому уряді пафос змін і ентузіазму української революції гідності 2013-14 років навіть "не ночував".

Вибачте за відвертість, але члени нового уряду не хочуть проводити ніяких реформ, а якби й хотіли, то не розуміють, як. А, отже, і сподіватися на реформи не варто.

Схоже, ми знову втрачаємо час. Час, якого у нас для здійснення реформ стає все менше і менше, тому що решта світу розвивається, а ми навіть не стоїмо на місці, а падаємо. Залишається лише сподіватися, що до влади в Україні все ж прийдуть ті, хто має волю і знання, необхідні для проведення реформ, які дозволять зберегти нашу країну на політичній та економічній картах світу.