Як киянин у купе з двома кримчанками уживався: Хроніка поїздки Новоолексіївка-Київ

Як швидко я забув, як треба спілкуватися з кримчанами такого типу - тільки хамство і погрози. Інакше - махровий егоїзм і нахабство. Ввічливість завжди сприймається за слабкість.

Як киянин у купе з двома кримчанками уживався. Фото: censor.net.ua.

Потягив сам Генічеськ почнуть ходити в червні, а поки треба їхати з Новоолексіївки - звідти ж, звідки всі їздять в Крим і назад. Приходжу за півгодини в вагон - оппа, свято. У моєму купе дві типові тітки - вік, колір волосся і товщина невизначені, настрій завжди невдоволено-істеричний. Вони закінчують переодягатися. Ок, не питання. Кинув шмотки, пішов курити. Повернувся - двері закриті. Так про свою геополітичну подорож розповідає в Живому журналі Андрій Скатерний, передають Патріоти України і цитують Нескучные новости далі без змін:

Слышно как разговаривают. Обе едут к взрослым детям, удравшим от руського мира в Украину, обе возмущаются и рассказывают друг другу про то, как у них скоро станет все зашибись и и про то, как им страшно, что глупые дети уехали жить к ужасным бандеровцам.

Ок, хер с вами, но мне хочется в купе. Стучусь - заходите. Открываю дверь, оппа, картина маслом - пани легли и просять. Обе тетки в ночном положении на своих нижних полках - в восемь вечера. Говорю - это класно, конечно, но мне бы тоже переодется, я уж молчу, что я поработать за ноутбуком хотел, а стол теперь недоступен. Они мне - мол там в коридоре никого нет, или в туалете, или поищите свободное купе. Ну, черт с вами. Как вежливый человек, предупреждаю, что храплю, на что тетки тут же начинаю ойкать и айкать. Жаль, что я не обратил на это внимание тогда - сперва они меня боялись, бородатого и большого, но после моих слов сразу поняли, что имеют дело с потомком вшивых интеллихентов и можно смело меня чморить, но до меня это дошло уже потом. А пока в соседнем пустом купе переодеваюсь, беру ноут и три с половиной часа сижу там, пока в Запорожье не пришли хозяева купе.

Почитал еще немного книгу и пошел спать, где-то в пол первого. Еще не настало три часа, как меня начали дергать за руку, стучать снизу и громко орать - мол храплю, они уже и спать не могут и вообще. Я, конечно, напомнил им, что по их милости и так провел четыре с лишним часа вне купе, и если ложиться спать в восемь вечера, то к трем ночи можно и выспаться, но крик только усилился. Я плюнул, взял книгу и пошел в коридор - все равно уже проснулся. Часа полтора почитал и чувствую - засыпаю. Полез к себе наверх, принял свою самую неудобную, но нехрапящую позу, и только начал засыпать, как снова снизу заистерила одна из теток.

Я, в общем, с возрастом стал терпелив, но все имеет свой пи**ец. Я свесился с полки и яростно прошипел, что я вообще не понимаю, какого черта я столько раз шел на встречу гражданам российской федерации и предателям моей страны, что мне глубоко по*уй, спят они или нет, я сейчас лягу на спину, как я люблю и еще мне плевать, что я так храплю в три раза громче, и так я буду спать до прихода поезда, а если хоть одна пожилая сука меня разбудит - специально, или даже случайно, я по приезду сдам их в Правый Сектор, пусть они выясняют, зачем любители путина приехали в Украину. Закончив свою пламенную речь я прислушался - снизу раздавалась показательная тишина. Я лег на спину и, наконец-то, спокойно вырубился до самого утра, не крутясь и не просыпаясь от своего храпа, как это обычно со мной в поезде или автобусе, когда я боюсь помешать остальным пассажирам.

Утром тетки тихо и молча вымелись из купе и исчезли в вокзальной толпе, как стая диверсантов.

Вот жеж суки. Как быстро я забыл, как надо общаться с крымчанами такого типа - только хамство и угрозы. Иначе - махровый эгоизм и наглость. Вежливость всегда воспринимается за слабость. Ну ничего, больше не забуду.

P.S. В поезде было немало откровенно акающих товарищей. То ли крымчане научились акать за эти два года, подобострастно подражая своим хозяевам, то ли я не понимаю...

“Зараз охочих йти до ЗСУ, ставати на захист зовсім немає": Боєць "Азову" різко звернувся до українців

понеділок, 29 квітень 2024, 11:44

Люди, що тільки не вигадують: то тут Тису перепливають, топляться в тій. Та краще ти піде і загинь, як справжній чоловік, як справжній воїн, який став на захист своєї сім'ї, своєї держави, своєї нації, чим ти просто потонеш, як щур. Про це боєць 12-ї б...

Ціни на газ злетять? Глава "Нафтогазу" розповів, до якого тарифу готуватися населенню

понеділок, 29 квітень 2024, 11:30

Україна перебуває у складних умовах через повномасштабну війну, зокрема, сильно постраждала енергетика. Яких тарифів на газ варто очікувати населенню, розповів голова правління НАК "Нафтогаз" Олексій Чернишов в інтерв'ю для "Подробиць", передають Патр...