Християни Західного обряду святкують Різдво

Мільйони християн по всьому світу - католики, протестанти і православні деяких церков - відзначають одне з головних християнських свят - Різдво Христове. Папа римський Франциск, для якого це третє Різдво на посаді глави Римсько-католицької церкви, що налічує сьогодні близько 1,2 млрд послідовників, провів богослужіння у Ватикані, повідомляють Патріоти України.

Понтифік у своїй різдвяній проповіді закликав усіх, хто "сп'янілий духом споживання і засліплений зовнішнім блиском", згадати про незаперечні цінності життя. У проповіді папа знову торкнувся важливих для нього тем милосердя, співчуття, співпереживання та справедливості.

"У суспільстві, так часто сп'янілому духом споживання і жадобою насолод, багатством і марнотратством, самозакоханістю і суєтою, це немовля [Ісус] закликає нас до стриманого життя, іншими словами, до життя в простоті, послідовності, необхідної для того, щоб побачити і зрозуміти, що важливо", - сказав папа.

Папа Франциск додав, що кожна л дина має дозволити простоті Ісуса-немовляти наповнити душу і надихнути життя. "У світі, який дуже часто нещадний до грішника і поблажливий до гріха, ми повинні розвивати в собі почуття справедливості, щоб розрізняти волю Божу і діяти згідно з нею". Папа римський Франциск сказав під час меси, що "Різдво - час, щоб ще раз замислитись, хто ми є".

Щоб послухати різдвяну месу папи римського у соборі Святого Петра у Ватикані зібралися 10 тисяч осіб. Різдво Христове — одне з головних християнських свят, встановлене на честь народження у плоті (втілення) Ісуса Христа.

Римсько-католицька церква і більшість протестантських церков відзначають Різдво за григоріанським календарем — у ніч з 24 на 25 грудня. Різдву передує період Адвенту, який починається за чотири тижні до Різдва Христового і покликаний підготувати вірян до глибшого переживання цього свята. Докладна розповідь про народження Ісуса Христа наводиться тільки у євангелиста Луки: "Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. Коли ж вони були там, настав час родити Їй; і народила Сина свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в готелі".

Причиною, з якої Марія і Йосиф пішли у Вифлеєм, став перепис населення, що проводився в правління імператора Августа під час управління Киринея Сирією. Згідно з указом імператора, кожен житель Римської імперії для полегшення ведення перепису мав приїхати у "своє місто". Так як Йосиф був нащадком Давида, він попрямував до Вифлеєму. Після народження Ісуса першими з людей прийшли вклонитися йому пастухи, сповіщені про цю подію появою ангела.

Згідно з євангелістом Матвієм, на небі була явлена чудесна зірка, яка привела до немовляти Ісуса трьох волхвів (мудреців). Вони піднесли Христу дарунки — золото, ладан і смирну; в той час свята родина вже знайшла собі прихисток у будинку (або можливо в готелі). Довідавшись про народження Христа, царь Юдеї Ірод наказав убити всіх немовлят віком до двох років, але Христос був дивом врятований від смерті.

Однак родина Йосифа була змушена тікати в Єгипет і перебувала там до смерті царя Ірода. За римською традицією, що склалася в перші століття християнствав, у день Різдва, 25 грудня, служаться три особливі літургії — меса вночі, меса на зорі і меса вдень. Таким чином, Різдво святкується тричі — як передвічне народження Слова від Бога Отця (вночі), народження Бога-Сина від Діви (на світанку) і народження Бога у віруючій душі (вдень).

Ввечері у Святвечір служиться свята меса надвечір'я Різдва. На початку першої з Різдвяних мес відбувається процесія, під час якої священик несе і вкладає в ясла фігуркою Немовляти Христа і освячує їх. Це допомагає вірянам відчути себе учасниками подій, що сталася в Різдвяну ніч. Святкування Різдва триває вісім днів — з 25 грудня по 1 січня, що утворюють Октаву Різдва. Різдвяний час продовжується і після закінчення Октави аж до свята Хрещення, який у римо-католицькому календарі відзначається в першу неділю за Богоявленням (6 січня). Весь різдвяний час літургії духовенство вдягається в одяг білого, святкового кольору.

У свято Різдва Христового більшість жителів Італії та Ватикану на різдвяний обід подають печеню і різдвяну паску панеттоне, схожу на великодню, або "повітряну" паску родом з Верони - пандоро. На Різдво в цих державах дарують один одному торрончино — ласощі, схожі на нугу і грильяж. У Німеччині існують традиційні регіональні види різдвяної випічки — нюрнберзькі пряники, ахенські фігурні пряники, різдвяний кекс із Дрездена, зірочки з кориці.

У багатьох європейських країнах на святковому столі традиційно присутнє солодке різдвяне поліно — бісквітний рулет, багато прикрашений вершками, глазур'ю і шоколадом. Одним з головних символів Різдва є запалені свічки. Нестійке полум'я свічки нагадує вірянам євангельські слова: "Світло у темряві світить і темрява не огорнула Його". Різдво являє вірянам Христа в образі маленької дитини в оточенні Святого Сімейства, це свято відзначається в колі сім'ї і зігріте особливим теплом і взаємною любов'ю.

Перед священнослужителями, катехизаторами та всіма, хто бере участь у підготовці та святкуванні Різдва в парафіях, стоїть нелегке завдання: зробити все можливе для того, щоб "зовнішні" різдвяні традиції (вертеп, ялинки, подарунки) не затулили собою всієї духовної глибини та багатства цього свята як для постійних парафіян, так і для тих, хто на Різдво прийде в храм випадково, з цікавості або в силу звички відвідувати церкву один-два рази на рік по великих святах.