На Житомирщині річку, з якої п'ють десятки міст, отруїли клеєм і фекаліями (відео)

Річка Хомора, яка протікає через дві області - Хмельницьку і Житомирську, і впадає в річку Случ, вода з якої і потрапляє до центрального водогону, стала небезпечною. Поки екологи з'ясовують, хто забруднює річку, виявилося, що очисні споруди в кількох селищах не працюють, і стоки йдуть прямісінько у водойму. Прол це йдеться в сюжеті ТСН, інформують Патріоти України.

Селищний голова Першотравенська веде показати, що плаває в річці Хомора. Сморід відчувається за сотні метрів.

"Що це вам нагадує дивіться. Клеєва суміш змішується з фекальними відходами",- показує журналістам чоловік. Місцеві кажуть, у річці вже не лишилося ні риби, ані жаб. "Тут ще видно трохи, далі воно розмивається чіпляється за камні, на дно злягає і діти будуть купатися. Це масово буде загибель дітей", - каже місцева мешканка.

Біля берега глибина річки півтора-два метри, зверху вода сіра, а чорна жижа лежить на дні. Екологи маштабами забруднення налякані.

"Повірте, що такого я ще не бачив. Вода мала би бути прозора, а ми бачимо відбувається процес гниття, і не зрозуміло чим це усе може закінчитися. Будь що може бути, будь-які інфекційні захворювання", - розповідає держінспектор з охорони навколишнього середовища Житомирської області Сергій Федорчук.

І фахівці і селяни певні - річку забуднює селище Понінки. Там, мовляв, не працюють очисні споруди. Усі відходи восьмитисячний населений пункт і тамтешнє підприємство скидають просто в річку. "Це Понінківська паперова фабрика. Клеєва суміш - це вона їхня, а фекальна суміш - з Понінки", - переконує селищний голова с.Першотравенськ Олександр Денисюк.

Голова селища Понінка, де міститься комбінат каже: нечистоти йдуть на очисні споруди комбінату. Але зараз вони на ремонті і тому працюють лише частково.

На картонно-паперовому комбінаті, який звинувачують у забрудненні ріки, журналістам не раді. Мало того, на територію не пускають ні екологів, ані чиновників. Зараз у службі охорони довкілля чекають на результати аналізів води. Винних обіцяють покарати.

Але відшкодування збитків це півбіди, жаліються люди. Відновлювати річку, кажуть екологи, доведеться роками. І без науковців із цим лихом, вочевидь, не впоратись.