"Надія на те, що російський народ нормальний, зникла після анексії Криму", - російський художник

Відомий російський художник Вадим Кругліков розповів про те, як йому стало мерзотно жити в Росії після анексії Криму. Про це художник розповів в інтерв'ю Радіо Свобода, повідомляють Патріоти України.

Незабаром після окупації півострова Кругліков прийняв рішення покинути Росію і переїхав до Ізраїлю.

"Причина гранично проста – жити стало зовсім нудно, мерзотно, просто неможливо. До Криму було теж тоскно, але можливо, затиснувши ніс. А весь цей кримський епізод показав, що може статися все що завгодно, оскільки це вчинок настільки іншого порядку, ніж ті, які влада робила з цього. Він свідчить про те, що цю владу вже ніщо не стримує – ні громадська думка на Заході, ні думка всяких західних лідерів", - каже художник.

За словами Круглікова, до анексії у нього ще залишалася надія на те, що російський народ нормальний, проте потім вона зникла.

"Ця історія продемонструвала, що у них симфонія, виявляється. У них радісний союз, у влади з народом, що у них все чудово – у них одні цілі, вони раді один одному, вони спрацювалися, зжилися. Загалом, їм добре. І від того стало зовсім неприємно. Від цього я поїхав від всього", - пояснює він.

Кругліков каже, що влада не змушували його покинути Росію, а прийняти таке рішення допомогло художнику почуття безсилля.

"Та ні, нічого не було. Ну, посварився з парою людей у "Фейсбуці", як це зазвичай у нас відбувається. Мене ніхто не бив, не переслідував. Більше того, моя кар'єра як художника йшла вгору. Зовнішній фон якраз сприяв тому, щоб залишатися. Ну, можна ходити по вулицях, не б'ють, в міліцію не забирають, не переслідують. Інше мерзота", - говорить він.

"Вийдеш на вулицю і починаєш ненавидіти всіх цих людей, серед яких за статистикою 8,5 на кожен десяток тих, хто перебувають у симфонії з державою, із владою. І ось ця чорна злість, змішана з безсиллям, створювала гримучу суміш в організмі, існувати з якою стало неможливо. Прочитаєш список новин до середини, і жах, кошмар! Злість і безсилля – дивовижне поєднання", - підсумовує Кругликов.