От така халепа: "Росіяни - єдиний слов'янський народ, який не має своїх коляд", - Винничук

Часто трапляються люди, які авторитетно заявляють якусь небилицю, а коли їм наводиш докази, що все не так, бояться відступити назад і далі товчуть порожнє в пустому.

Юрій Винничук

Про це на своїй сторінці у Facebook пише український письменник і журналіст Юрій Винничук, передають Патріоти України.

"От, наприклад, один унікум вирішив довести, що в росіян теж є коляди. А це дурня.

Росіяни – єдиний слов'янський народ, який не має своїх коляд. І лише на початку ХХ ст. було створено кілька авторських та перекладних коляд, які ви легко відшукаєте в інтернеті. Однак народ їх ніколи не виконував, а ближче до Нового року росіяни співали "овсени", які нічого спільного з колядками не мали.

Я розумію, що така інформація може викликати у декого обурення, тому пошлюся на авторитети. "Краткая литературная энциклопедия": "КОЛЯДКИ — святочные народные песни. К. широко распространены у украинцев, в меньшей мере у белоруссов, у русских встречаются сравнительно редко и то большей частью в виде так наз. "виноградья", т. е. в виде величальных песен с традиционным припевом: "виноградье, красно-зелено мое" (колядки у русских повидимому вытеснены вследствие особо сильной борьбы с ними церкви и правительства)".

"Энциклопедический словарь Ф. Брокгауза и И. Ефрона": "Коляда – цикл народных рождественских праздников, игр и песен. Малорусская колядка.... примыкает к малорусскому же узкому значению слова Коляда. Слово К. происходит от греческого καλάνδαι и латинского calendae и встречается у всех народов, находившихся под прямым или косвенным влиянием Рима".

Те саме стосується щедрівок, їх теж у Росії не знали: "Вне пределов Белоруссии и Малороссии нет и термина щедривка или ему соответствующего. Лучшие колядки сохранились в Галиции у карпатских горцев".

Але далі у тому ж словнику натрапляємо на фразу: "Великорусские колядки сравнительно редки". Ага! Втішиться хтось. Таки є! Ну, що ж беремо книгу "Поэзия крестьянских праздников" (1970), де опубліковані російські обрядові пісні, і переконуємося, що колядували в Росії лише у прикордонних з Україною областях, там, де жили українці – на Кубані, Курщині, Вороніжчині – та й коляди ці були українські. Ось приклади.

Ходя-походя месяц по небу
Святый вечор добрым людям.
Клича-поклича зарю за собой...
А ось щедрівка з Вороніжчини:
Як на ричци, на Ордане...
Припев: Щедрый вечер, добрый вечер,
Добрым людям на здоровье.
Божия Матерь ризы брала...
Она брала, тай махала,
Тай на калынку позакидала.
Де ж взялися ангелята,
Взяли ризы та на крылята,
Понесли ризы по пид небесамы,
Та врата Божьи щей отворылись,
Та вси святые поклонились.

"Толковый словарь Ушакова" стверджує: "Коляда – рождественский обряд, преим. на Украине, сопровождающийся песнями и обходом соседей (теперь исчезнувший)". Ну, бо це за совєтів писалося.

А от, що писали до революції. "Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка (Чудинов А.Н., 1910): "КОЛЯДА – святочный обычай в Малороссии ходить по домам и приветствовать хозяев с праздником".

"Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка" (Павленков Ф., 1907): "КОЛЯДА – святки в Малороссии и Белоруссии".

Як бачимо "коляда" – навіть не належить до російської лексики.

Така сумна правда не одного щирого російського патріота гнітить. Ось і якась панна на своєму ЖЖ зі смутком повідомляє: "То есть таки да, таки русских колядок в собственном смысле слова, наверное, практически нет".

Не було й свята Різдва такого, як в Україні, і не було Святвечора. "Энц. словарь Ф. Брокгауза и И. Ефрона" повідомляє: "Благосклонное внимание богов, с языческой точки зрения, обуславливалось надлежащим их угощением, жертвоприношениями; отсюда обрядовое употребление хлеба, каши, но особенно свиньи... Последнее поверье приводит нас к культу предков, который рельефно выступает в рождественской обрядности Малороссии и Белоруссии.

В "свят вечир" (канун Рождества) вечерний ужин, состоящий в Лубенском уезде, главным образом, из кутьи (ячная, изредка пшеничная) и узвара (отвар сушеных плодов), имеет семейный и в частности поминальный характер".

Святвечір російською мовою звучить кумедно: "святый вечор", бо скалькований з української мови, а переважно "сочельник" - от соченя — лепёшки на конопляном масле, которые пеклись на Рождество, а из теста делались маски, через которые смотрели на прохожих и по их наружности судили о будущем."

Опублікував: Олег Устименко

Дивні сцени з "інопленетянами": В Індонезії виявили загадкові наскельні малюнки, яким 44 тис. років (відео)

понеділок, 16 грудень 2019, 5:45

На острові Сулавесі в Індонезії знайдено наскельні малюнки, яким близько 44 тис. років. Археологи зазначають, що це, ймовірно, перші зображення, на яких показана сцена за участю надприродних істот, передають Патріоти України. Сцена показує полювання н...

Хіти тижня. Несподівана слава: Фото української спортсменки прикрасило літак Fly Emirates

понеділок, 16 грудень 2019, 4:00

Фото української регбістки у виконанні фотографа Станіслава Ведмідь прикрасило зовнішню частину повітряного лайнера Fly Emirates. Авіакомпанія прийняла таке рішення після того, як в 2018 році в Дніпрі пройшов чемпіонат Європи з регбі-7. "Перед туром Св...