Що допоможе Україні обдерти "Газпром" як липку

Днями Київ і Москва обмінялися люб'язностями, висунувши до оплати зустрічні вимоги на мільярди доларів. Шанси кожної зі сторін добитися результату мінімальні, але, схоже, їх це не бентежить: опоненти зосереджені на грі з підвищення ставок напередодні початку розгляду головного газового спору в Стокгольмі. Про це пише Юрій Савченко на сайті Ділової столиці, інформують Патріоти України.

Автором головної енергетичної новини тижня став Антимонопольний комітет України, який оштрафував російську газову компанію на 85 млрд грн. "Встановлено, що "Газпром" займає монопольне становище на ринку послуг з транзиту природного газу по території України.

Протягом 2009-2015 рр. компанія постійно порушувала умови контракту з НАК "Нафтогаз України", і ігнорувала будь-які звернення про зміну умов співпраці на економічно обґрунтовані і взаємовигідні", - пояснили своє рішення в АМКУ.

Як розповіли в комітеті, затверджена цифра санкцій відповідає 10% від загального обсягу виручки, яку російська компанія отримала за досліджений шестирічний період роботи на нашій території. З цієї точки зору, комітет, можна сказати, виявив гуманність, адже українське законодавство дозволяє накласти штраф у розмірі до 30% обороту, пов'язаного з порушенням.

Але в російській монополії, підконтрольній Кремлю, великодушність українців не оцінили: менеджери газової компанії не відреагували ні на направлення їм місяць тому попередніх висновків комітету, ні на запрошення взяти участь у недавньому слуханні, за підсумками якого і було прийнято рішення про накладення штрафу.

Тримати марку самоусунення у Олексія Міллера продовжують досі. "Рішення АМКУ викликає крайнє здивування, оскільки "Газпром" не здійснює підприємницької діяльності на території України, передаючи НАК "Нафтогаз України" природний газ на західному кордоні РФ.

Таке рішення АМКУ не може розглядатися в жодному іншому статусі, крім спроби чинити тиск на "Газпром", - так прокоментували своє ставлення до штрафу в російській компанії.

Штраф АМКУ дійсно можна сприймати по-різному. Якщо розвивати думку шанувальників "русского мира", то висунені санкції - це своєрідна спроба Києва змусити "Газпром" погодитися на новий тариф на транзит свого газу через територію України (з 1 січня НКРЕКУ підняла ставку майже в два рази - з $ 2,7 до $ 5 за 1 тис. куб. м на 100 км).

Але за межами "бензоколонки, замаскованої під країну", санкції українських антимонопольників сприймаються як логічне продовження справи Антимонопольного регулятора ЄС, який навесні минулого року висунув "Газпрому" повідомлення про претензії за зловживання домінуючою позицією на газових ринках Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії , Словаччини, Угорщини та Болгарії.

Зрозуміло, що від об'єднання зусиль з Брюсселем позиції Києва стають сильнішими. Інше питання, що конвертувати правову перевагу в реальне стягнення штрафу з Москви набагато складніше. Щоб з цим погодитися, досить припустити, як будуть розвиватися події надалі.

Строго кажучи, лінійних варіантів всього два. Перший зводиться до того, що АМКУ домагається стягнення штрафу через судовий механізм арешту та реалізації української нерухомості "Газпрому" - часткою в підприємствах "Газтранзит", "ЮжНИИгипрогаз", "Газпром збут Україна" і "Газпромнефть Лубрікантс Україна".

Але цих активів явно недостатньо для покриття штрафу. Другий варіант - арешт газу "Газпрому", що знаходиться в трубопровідній системі України. Але в такому випадку ми дамо привід Москві звинуватити Київ у зриві газових поставок до Європи.

З цієї точки зору, діяти напролом - явно не найкраще рішення для Києва. Можливо, АМКУ варто постаратися об'єднати зусилля з уже згаданими європейськими колегами, тим самим винісши спір на поля місцевих судових інстанцій.

Принаймні, на це натякає успішний досвід "Нафтогазу". Минулого тижня "Газпром" виставив йому рахунок в $ 2,5 млрд. За нібито порушення одного з базових правил договору купівлі-продажу газу - так званої формули "бери або плати".

На погашення цього чека росіяни відвели Андрію Коболєву 10 днів, а той, не чекаючи закінчення цього терміну, перевів спір на поля ЄС. "Компанія оспорює застосування положення "бери або плати" в арбітражному провадженні за участю "Нафтогазу" і "Газпрому".

Розгляд цього провадження здійснюється судом при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма. Таким чином, правомірність претензій "Газпрому", заснованих на положенні "бери або плати", визначить суд", - так звучить позиція НАК.