​Святкуємо правильно: Що не слід робити в світле свято Різдва Христового

Пам'ятаємо, що для Різдва ялинка має навіть більше значення, ніж для Нового року. Це дерево уособлює вічне життя, і на його верхівці належить бути зірці - символ зірки Віфлеєму, що сповістила про народження Спасителя.

На це одне з двох найбільших свят Християнства дотримувалися традиції - надягати тільки новий одяг, повідомляють Патріоти України з посиланням на Нескучные новости.

Крім того, існує також заборона на будь-яку роботу. Жінкам заборонялося шити, прати, прибирати, виносити сміття з хати. Чоловіки відмовлялися від полювання і риболовлі, оскільки стародавні легенди стверджували, що в різдвяну ніч в диких тварин вселяються душі померлих християн. А ось дівчатам заборонялося ворожити на своє майбутнє і на судженого. Для цього відводився спеціальний період з 12 дня Святок до Хрещення.

Найголовнішим блюдом під час трапези є кутя, яку готують з пшениці або ячменю і змішують з

Не дивлячись на те, що Різдво Христове є сімейним святом - важливо не забувати про милосердя і допомагати тим, хто з яких-небудь причин позбавлений святкової чи родинної радості.

Першими оповісниками народження Христа в різдвяних обрядах традиційно є діти та підлітки, які обходять ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. Завжди вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік. Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з'являтися представники чоловічої статі.

Парубоцька коляда

Крім дітей, на перший день Різдвяних свят колядують і дорослі парубки — ці вже ходять із "звіздою" та дзвоником. "Звізду" роблять з дерев'яної обичайки та тоненьких дощечок — шалівок. Рівнож не п'ять і не шість, а сім. Звізда декорується кольоровим папером, стрічками. В середині — образок "Народження Христа" і свічка.

Ватага колядників — п'ять осіб: береза, звіздоноша, дзвонар, міхоноша та запасний, що має завдання допомагати міхоноші.

Такі колядники колядують у хаті перед образами. Спочатку підходять до вікна, і береза гукає:

— Пане господарю, благословіть Христа славити!

Інколи, як де ведеться, такого благословення випрошують усі — хором:

По цьому дому, по веселому, Чи дозволите колядувати, Колядувати, дім звеселяти, Дім звеселяти, дітей збудити, Христа славити?!

— Просимо! — відзивається з хати господар, відчиняючи двері. Хлопці заходять до хати, скидають шапки, стають перед образами і під "дзеленькання" дзвоника співають.

За таку колядку господар дає, бувало, цілого калача, а то й запрошує всю ватагу до столу, як бажаних гостей. Вип'ють по чарці, закусять — довго не сидять, та й постають у пошані перед господарем. Береза віншує:

"За цим віншуємо вас, чесний та величний наш пане, усім добром, усім гараздом, що собі у Господа Бога жадаєте та думкою думаєте, щоб так воно і сталося! Поможи вам, Бо¬же, ці свята мирно одпровадити та других у радості й веселості щасливо діждати, а нам, колядникам, ласкаві будьте не за зле мати, що у ваш чесний та величний двір повернули. Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю небесною на цілий рік і вік! Сим вас віншуємо, а самі усім чесним та ґречним низько кланяємося. Здорові будьте, в гаразді оставайтеся!"

Всі колядники низько вклоняються господареві, господині, дітям, навіть наймитові, якщо він є. Отак поколядувавши в одній хаті, ватага йде до другої.

Дівоча коляда

Увечорі, як геть стемніє, йдуть з колядою і дівчата. Дівоча ватага ходить з ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Ліхтар дівчата носять не в руках, а прив'язують до довгої тички, щоб здалека було видко дівоча ватага йде!...

Дівчата до хати не заходять: співають на дворі, під вікном. "Оце постаємо кружка під хатою, а всередині — наша "береза" з ліхтарем".

Церковна коляда

На Західній Україні колядують і старші люди — найчастіше чоловіки, що належать до церковного братства. Братчики, зібравшись, ідуть до панотця. Від панотця колядники йдуть до хати своїх братчиків, вітаючи їх з народженням Христа.

Легерська колядка

Уже від "Святого Миколая" група леґінів — гуцульських парубків, готується до коляди. Готуватися треба поважно, бож колядницька ватага — двадцять осіб! Вибирають "березу", "виборця" — скарбника, "коня" — міхоношу, скрипника, трембітаря, кількох добрих плясунів. Всі інші, що не мають "функції", — звичайні колядники.

Старі "ґазди" разом з панотцем виробляють програму, бож колядницька ватага стоїть під протекторатом церкви. Коляда починається обходом навколо церкви і колядою в панотця.

Колядницький похід дуже цікавий: попереду йдуть парами плясуни з "бартками" (сокирами) на плечах. До "барток" підв'язані дзвоники, що під час танку дзвонять у такт плясунам. Таким "плясом" колядники і підходять до кожної хати, де колядують, — і відходять.

Якщо "ґазда" хоче, щоб колядницька ватага йому «дім звеселила», він виходить на поріг з калачем у руках, а "ґаздиня" — з повісмом льону. До них підходить «виборець» і підносить їм дерев'яний різьблений хрест, щоб цілували. Поцілувавши, ґаздиня перев'язує хрест повісмом, а ґазда дає "виборцеві" калач і кидає гроші до скриньки.

Після цієї церемонії вся ватага заходить до хати. У хаті колядників частують горілкою чи пивом — що ґазда має. Під час частунку колядники «розвеселяють дім» — співають, оповідають веселі пригоди, танцюють з ґаздинею чи ґаздовою дочкою...

Отак побавившись, ватага приступає до справжньої церемонії коляди: сідає за стіл і ко-лядує по черзі: господареві, господині, синові, дочці та всьому «живому і мертвому достатку» — худобі, хаті, плугові, рогачам. Кінчається коляда віншуванням. Всі встають з-за столу, стають перед ґаздою і ґаздинею, береза виходить наперед і каже:

"Віншуємо вас, аби у вашій загороді було стільки овечок, скільки у сім домі дрібних кри-шок. Віншуємо вам многая літа з цими святками, з цим Новим Роком та Святим Різдвом. Дай вам, Боже, здоров'я!" Вся ватага колядників підхоплює хором:

— Дай, Боже!

— А в домі склінно!

— Дай, Боже!

— У кіннику коні!

— Дай, Боже!

— У кошарі вівці!

— Дай, Боже!

— У пасіці бджоли!

— Дай, Боже!

По віншуванні один із плясунів, підстрибую¬чи то на одній, то на другій нозі, обходить по черзі всіх членів родини. Танцюючи, він співає в супроводі всього хору:

Ой, пляшу, пляшу — знаю до кого,

Дасть мені ґазда пів золотого.

Ой, мало, мало — на цім не стало...

Ой, скачу, скачу, бо гроші бачу,

Як маєш сина, то давай сира,

Як маєш дочку — давай горілочку.

Ой, дай же, дай же, як маєш дати,

Не маєш дати — вигонь із хати:

Ой, хоч ожогом, хоч кочергою,

А хоч дівчинов коструботою..

За цей "пляс" колядник дістає в шапку або в дзвінок гріш від кожного, до кого танцював і приспівував. Після цього всі колядники тричі вклоняються ґазді та ґаздині і, танцюючи від столу назад плечима, виходять із хати. За ними виходять ґазда з ґаздинею. На подвір'ї ватага стає колом, оточуючи ґазду, ґаздиню і свого скрипаля. Скрипаль грає, а колядники йдуть "рівної" — хороводять то в один, то в другий бік, приспівуючи: Аби ґаздам весело було Через цілий рік жити...

За це ґазда частує колядників горілкою. Нарешті, ватага зупиняється, випускає з кола ґаз-ду з ґаздинею, ще п'є по келішку оковитої і, пританцьовуючи, виходить на вулицю.

Звідки в українців колядки?

Саме слово коляда походить від назви Нового Року у римлян — Саіегкіае іашіагіае, що припадав на тиждень після веселих сатурналій, у другій половині грудня місяця. Ця чужа назва «коляда», що сплелася із старослов'янським празником зимового повороту сонця і пізніше перейшла на наше зимове новоріччя, вказує на сильні греко-римські впливи в ІV-ІХ ст., коли українська колонізація досягла берегів Чорного моря і Дунаю, де вона зустрілася безпосередньо з греко-римським світом.

Цілком можливо, що наші предки разом із назвою "коляда" та деякими звичаями запозичили від греків та римлян ще щось із мотивів величальних новорічних пісень ще перед прийняттям християнства на Україні-Русі. Та все ж, немає сумніву, що греко-римські впливи зустрілися на східньослов'янському ґрунті вже з виробленою новорічною обрядовістю і величальними піснями місцевого походження.

«Дуже можливо, що ті старі новорічні пісні в нас називалися власне щедрівками. Ця рідна, місцева їх назва, незнана поза українською етнографічною територією, стоїть, очевидячки, в якомусь зв'язку із щедрим, тобто багатим вечором, що замикає різдвяний цикл празників, та із тою щедрістю, багатством і достатком, який напророчують колядки й щедрівки в бажаннях для господарів».

Традиційний характер організації колядницьких та щедрівницьких ватаг на чолі з "березою" у багатьох випадках нагадує стародавніх веселих скоморохів, що теж «хату звеселяли» не тільки величальними піснями, а й танцями та грою на музичних інструментах (згадаймо колядницьку ватагу на Гуцульщині).

Цілком можливо, що від співців-скоморохів колядницькі та щедрівницькі ватаги успадку-вали і традиційні форми випрошування дозволу, як ось:

... Ци повелите колядовати,Колядовати, дім звеселяти,Дім звеселяти, діти збудити?

Сказане вище стосується і до випрошування плати за колядування:

А йди ж за грішми та до комори,Ключики бери, скриньки розмикай,Скриньки розмикай, нам грошей давай.Ой, давай, давай, не затинайся,Ни маєш дати, ни підем з хати.

Також імовірно, що звичай переодягатися та накладати на себе машкару — характеризуватися циганом, жидом, чортом, журавлем, ведмедем, козою — колядницькі та щедрівницькі ватаги теж запозичили від скоморохів.

За традицією староукраїнських величальних пісень, багато колядок спрямовується до особи господаря, господині або їхніх дітей — парубка чи дівки. Відповідно до цього підбирається і зміст колядки. Імена величальних осіб підставляється в тексті самої пісні, і тоді колядка виглядає так, ніби спеціально складена для даної особи.

Щодо змісту, то колядки і щедрівки відзначаються великою різноманітністю мотивів. Хоч і дуже умовно, можна їх все ж поділити на шість окремих груп, а саме: колядки і щедрівки з хліборобськими, мисливськими, військовими, казково-фантастичними, любовними (краще сказати — весільними) та біблійно-релігійними мотивами.

Регулятор повідомив, коли 4G з’явиться у дрібних населених пунктах України. Графік запуску

вівторок, 21 січень 2020, 23:12

В Україні розпочався процес запуску 4G в містах і селах з населенням від 2 тисяч осіб. Про це повідомила голова сектору із забезпечення діяльності голови НКРЗІ Богдана Півень, зазначають Патріоти України. Так, українські мобільні оператори Vodafone, Li...

Про Україну відтепер знову щодня згадуватимуть: Сенат США розпочав розгляд імпічменту Трампа в "турборежимі"

вівторок, 21 січень 2020, 22:29

Турборежим для процедури імпічменту – новація. Вступне слово під час попереднього, коли президентської посади намагалися позбавити Білла Клінтона, було розбите на чотири дні для кожної сторони. Другий сезон найгострішого політичного серіалу десятиліття...