Точка зору: Солідне британське видання написало, як "українські неофашисти" нищать ромів при потуранні поліції

Після хвилі жорстоких нападів ультраправих груп на поселення ромів українську владу звинуватили у нездатності діяти. Оскільки рівень насильства зростав, правозахисні групи подають до суду на поліцію за те, що вона не змогла захистити сім'ї від набігів людей у масках. Про це пише The Guardian, із перекладом статті його журналістів Патріоти України пропонують вам ознайомитися.

Хвиля насильства

Мати ромської національності обіймає свою молодшу дочку, розповідаючи про те, як дім її родини в поселенні у західноукраїнському Тернополі був атакований та знесений.

"Люди в масках атакували нас, - каже 42-річна Ірина, яка втекла зі своїми двома дітьми, - В нашому домі були документи та гроші, які ми намагалися врятувати, але все було спалено".

Їх прийняла інша сім'я, яка живе поруч із поселенням, яке зараз у занедбаному стані. "У нас був поліцейський охоронець протягом двох тижнів, але ми не почуваємо себе в безпеці. Ми залишилися тут, бо хочемо правосуддя".

Однак поліцію досі звинувачують у нездатності захистити ромів від зростаючої кількості етнічно мотивованих нападів ультраправих груп. За останні місяці відбулося, щонайменше, вісім жорстоких інцидентів, внаслідок яких загинули двоє людей, а інші отримали поранення.

Почало хвилю насильства скоєння підпалу поселення в заповіднику Лиса Гора у Києві 21 квітня приблизно 30 членами С14, неонацистської групи. Поліція, яка прибула на місце події, нібито не змогла захистити сім'ї і замість цього порадила їм покинути Київ.

Далі були схожі атаки. На початку липня жінку ромської національності зарізали в Закарпатській області - це був восьмий інцидент насильницьких дій проти ромів менше ніж за три місяці. Злочинців ще не знайшли.

У попередньому місяці чоловіка, якому було трохи більше 20 років, вбили, а інші, у тому числі 10-річний хлопчик, отримали поранення після нападу людей у масках на ромську громаду під Львовом. Давида Попа, який заробляв на життя, збираючи пластикові пляшки і металобрухт, вдарив ножем у голову та груди підозрюваний член ультранаціоналістичної банди.

Вісім чоловіків, які, як стверджувалося, увірвалися в поселення, напавши на житла з ножами і ланцюгами, були заарештовані. Але поліцію критикували за те, що вона зробила недостатньо.

"Нездатність Національної поліції адекватно реагувати на, щонайменше, вісім насильницьких інцидентів... і переслідування за участю державних посадових осіб, сприяє зміцненню культури безкарності", - говорить Ніл Кларк з Міжнародної групи з прав меншин (Minority Rights Group International).

Після тернопільського нападу у травні 43-річний ром Андрій, чий будинок розташований на околиці міста, дав притулок деяким людям, які втратили свої домівки.

"Я прожив тут 10 років, і я не знаю, що роми зробили цим націоналістам. Я не знаю, чому вони нападали на нас, і я не знаю, що буде далі", - говорить він.

23-річна Регіна, яка зараз залишається з Андрієм після того, як втекла з поселення, думає, що за розпалювання напруженості відповідальні росіяни. "Може бути, росіяни стоять за цим і намагаються дестабілізувати Україну. Після цього нападу ми дуже турбуємося. Якщо ми чуємо, як гавкає собака, ми біжимо подивитися, хто там. Я завжди ходила в магазин о 10 вечора, але тепер я б не вийшла після шостої".

На тлі протистояння України з Росією і пронизаної корупцією внутрішньої політики, екстремістські націоналістичні групи, такі як C14 та інші, в останні роки стають все більш популярними.

Неприязнь щодо ромів, які живуть у тимчасових таборах і покинутих будівлях в і навколо Києва, сильна, і багато жителів скаржаться, що поселення ромів непривабливі і брудні.

Вони стали легкою мішенню для крайніх правих груп, а на напружені ситуації, згідно з повідомленнями, влада закриває очі.

Позов проти Нацполіціі

Зараз Європейський центр з прав ромів (ERRC) подає до суду на Національну поліцію за те, що вона не змогла розслідувати ці напади належним чином, і за недбалість у захисті громадян ромської національності від насильства, мотивованого їхньою етнічною приналежністю. Разом із Національним ромським центром вони будуть посилатися на промахи згідно з Європейською конвенцією про права людини.

Вони стверджують, що все більше свідоцтв змови між Національною поліцією та вкрай правими бойовиками. Активісти стверджують, що після нападу в Тернополі жінка ромської національності сказала: "Я не довіряю поліції. Наступного дня я побачила, як поліцейський пив каву з одним із хлопців, які напали на наш табір".

Голова поліції в Тернополі Олександр Богомол зустрівся з Володимиром Навороцьким та Джонатаном Лі з ERRC. Богомол сказав їм, що шкодує, що такий ганебний вчинок мав місце в регіоні, і додав, що поліція, яка перебуває під його контролем, була дуже активною з точки зору заходів захисту, реагування та запобігання подальшим нападам.

"По-моєму, це було заплановано кимось, кого ми не знаємо, - сказав він, - У нас є не надто доброзичливий щодо цієї країни сусід і, схоже, чим гірша ситуація тут, тим краще він себе почуває".

Лі сказав Guardian, що він думає, що Богмол і багато інших звинувачують Росію в нападах.

"Україна - країна воєнного часу, і люди в усьому шукають ворога, - говорить він, - Однак факт залишається фактом: незалежно від того, хто фінансує ці ультраправі групи, ці напади здійснювалися молодими українськими чоловіками, які не потребували заохочення, щоб піти і напасти на ромські сім'ї. Це українська проблема, яка відображає рівень глибоко вкоріненого антиджипсізму (антиромського настрою - ред.) у суспільстві".

У містечку Берегове розташоване обнесене стіною селище, куди багато тих, хто втік від насильства, повернулися через багато років. Більше 5 тисяч людей населяють район, який роми називають домом від 1860-х років. У більшості будинків немає проточної води, електрики або газу, а роботи мало.

Алі працював у Києві, але повернувся в Берегове, плануючи свою стратегію переїзду. "Я отримаю паспорт для закордонних подорожей - моя сім'я сподівається отримати угорське громадянство, щоб ми могли бути в безпеці". Він повертався з роботи, коли друзі та родичі пережили напад у заповіднику Лиса Гора в Києві у квітні.

"Вони шукали притулку на залізничному вокзалі, коли "друг" поліції подзвонив і сказав, що нам дозволили повернутися в табір. Але коли ми туди повернулися, націоналісти чекали і почали стріляти".

Поліція нічого не робила доти, доки відео, на якому видно, як налякані жінки та діти тікають від газу з газових балончиків і каменів, які кидали в них люди в масках, не стало вірусним.

65-річна Ілона була серед тих, хто втік до Берегового. "Вони зруйнували наше поселення і хотіли нас вбити". - каже вона.

"Поліція ставила питання націоналістам так, ніби була з ними знайома, і вони попереджали нас. Вони сказали нам: "Заберіть свої речі, певні люди прийдуть". Поліція знала, що станеться, але вони не зупинили це".

Відносини стали гіршими

Дарина є неофіційним матріархом у ромському поселенні в західному місті Ужгород. Вона піклується про людей і контактує з місцевою владою. Вона росла з українцями, росіянами та литовцями, і каже, що відносини змінилися останнім часом.

"Коли я був молодшою, ми були друзями, базікали та гралися. Тепер білі діти і діти ромів вважають себе абсолютно різними. У наших дітей немає друзів за межами поселення і тут вони занедбані. Минулого тижня, коли я пішла в магазин, там були білі діти, які називали нас "брудними циганами" і говорили: "Чому ти тут?" - Вона каже, що звинувачує їхніх батьків, - вони роблять так, щоб їхні діти нас ненавиділи".

45-річна Надя, яка живе у тому ж поселенні, погоджується, що ситуація погіршилася. Оточена фотографіями в рамках різних поколінь її сім'ї, вона пояснює: "Місто розділяє нас. Тут вони побудували навколо нас стіну, тому що не хочуть, щоб клієнти на новій автомийці бачили тут ромів. Напади тривають, і якщо влада не почне судити цих людей і не доб'ється справедливості, то через три-чотири роки ми опинимося повністю відрізаними від суспільства".