У царстві льоду та пінгвінів з самогонним апаратом: Як живуть українські полярники в Антарктиді

22 березня з аеропорту Жуляни вирушила в Антарктиду 23-тя українська наукова експедиція. Дюжина вчених і членів команди життєзабезпечення будуть нести на станції "Академік Вернадський" цілорічну вахту і продовжать вести спостереження, насамперед за зміною клімату й озонового шару, а також у галузі фізики атмосфери. Про це пише журнал Новое Время, зазначають Патріоти України.

Біологічні, геологічні, геокосмічні дослідження, які українські вчені ведуть в Антарктиді вже більше ніж 20 років, значущі для світової науки. На вітчизняні розробки у сфері біології, зокрема вивчення мікроорганізмів, що мешкають в Антарктиді, посилаються провідні світові вчені. А прогнозами українських метеорологів, які точно прогнозують погоду в Антарктиді на три місяці наперед, користуються дослідники інших країн.

Унікальні відкриття

За роботу на станції полярники отримують приблизно €600 на місяць. Але головною мотивацією для поїздки залишається професійний інтерес – можливість проводити унікальні дослідження в царстві льоду і снігу, де повністю відсутній вплив цивілізації.

Так, Андрій Утевський, учасник кількох зимівель в Антарктиді й доцент біологічного факультету Харківського національного університету імені Каразіна, пишається власним відкриттям: йому вдалося виявити на дні затоки морські губки, вік яких, за попередніми оцінками, становить 6-15 тис. років.

А Іван Парнікоза, український біолог, який цього року вирушив до Антарктиди серед сезонників, проводить унікальні експерименти у сфері клімату та його впливу на рослинність і навіть спорудив для цього спеціальний полігон.

Євген Дикий, в.о. директора Національного антарктичного наукового центру, називає особливо вдалим для досліджень саме розташування української станції: вона розташована під озоновою дірою, якраз там, де зміни клімату стають помітні раніше, ніж в інших частинах світу, і їх легко відстежити.

Ризики Антарктиди

На кожному кроці полярників може підстерігати небезпека. У цих краях немає ведмедів, але є агресивні поморники – дикі птахи розміром з яструба, які, захищаючи кладку яєць, можуть спікірувати на людину. Доброзичливі пінгвіни, які в Антарктиді зовсім не бояться людей і гніздяться поблизу станції, під час спроби сфотографуватися з ними запросто можуть клюнути своїм потужним дзьобом.

Хоча велика небезпека підстерігає полярників не на сухододі, а у воді. Біолог Утевський, вивчаючи підводний світ Антарктики, зазнав нападу морського леопарда, одного з найбільш грізних і могутніх морських хижаків у тих краях з вагою до 600 кг.

Життя Ігоря Дикого, учасника трьох експедицій 2006, 2009 і 2011 років, теж не раз було в небезпеці – наприклад, він провалювався по пояс, а іноді й по груди в льодовикову тріщину. Такі епізоди бувалий полярник називає "робочими моментами".

Традиції станції "Академік Вернадський"

Харчуються учасники експедиції за старими радянськими нормативами підводників, запасаючись продуктами на весь період зимівлі. Наприклад, борошна і м'яса потрібно по 1,2 т на експедицію, риби – 310 кг, картоплі – 2 т. У пайку також ковбаси, сири, консерви і навіть червона ікра. Алкоголь теж є, але він лімітований, з огляду на кількість майбутніх свят. Це 13 пляшок шампанського і 70 пляшок вина.

Втім, учасники перших українських полярних експедицій привезли в Антарктиду самогонний апарат. І всі ці роки за власним рецептом, який тримається в секреті, женуть горілку Вернадовку. Потім продають її туристам у знаменитому барі Фарадей на своїй станції, який, за їхніми словами, вважається найкращим закладом на континенті. Бар залишився у спадок від однойменної британської станції, яка була передана Україні в 1996 році. На її основі й був створений Академік Вернадський.

Також британці завели на Фарадеї пікантну традицію, яку тепер підтримують українці, – колекціонувати бюстгальтери дам, котрі побували тут. Відтоді за барною стійкою зібралася велика колекція жіночої білизни.

За три літніх місяці Вернадського відвідує приблизно 4 тис. туристів з усього світу, а потім дев'ять місяців українські вчені перебувають у повній ізоляції, підтримуючи зв'язок із зовнішнім світом тільки через інтернет.

Періодично полярники розважають себе імпровізованими концертами і капусниками, влаштовують змагання, наприклад, на снігоходах, або футбольні турніри.

Особливий день для них – 22 червня, свято Midwinter, середина полярної зими. За традицією, його відзначають купанням у крижаних арктичних водах – у краватках і метеликах.