"Звичайні злодії, гірші, ніж були за Януковича": Житель Донбасу розповів, хто панує на окупованих територіях

Прихильників ватажків так званих Донецької та Луганської народних республік помітно поменшало. Про це розповів житель "ДНР" Олег, який не побоявся приїхати у Трускавець на Львівщині, передають Патріоти України з посиланням на Високий замок.

За словами чоловіка, на сході України переважають сепаратистські настрої, але поступово люди починають розуміти, хто винен у їхніх бідах.

"Прихильників "молодої республіки" за останні два роки поменшало. Багато хто відверто називає владу бандитами. Розуміють, що усім керують росіяни, яким міста не шкода, усе безжалісно нищать, грабують. Їм тут не жити. Прийшли і пішли", – розповів Олег.

Чоловік зазначив, що на Донбасі рацію має той, у кого зброя. "Народ покірний. Робить усе, що накаже влада. Ніхто не буде перечити. Бо розуміють, що на окупованих територіях закони не писані, рацію має той, у кого в руках автомат.

Коли вбили Моторолу (а в Олега немає сумніву, що це справа рук російських спецслужб, бо елітний будинок, де Моторолі Захарченко подарував "віджату" квартиру, серйозно охоронявся), на похорон зігнали під загрозою звільнення усіх бюджетників і студентів. Каже, в їхньому місті два дні не було бензину, бо заправляли автобуси, щоб привезти людей з усіх навколишніх міст", – розповів Олег.

Також чоловік наголосив, що купівельна спроможність людей на окупованій території вкрай низька, натомість ціни — захмарні. Усе вдвічі дорожче, ніж на підконтрольній Україні території. Людям ледь-ледь на скромну їжу вистачає. Олег каже: з якісними продуктами харчування — проблема. Він у Трускавці львівського пива випив, то згадав, яким має бути смак пива. У них, каже, пиво з Росії привозять, з порошку зроблене, пити неможливо.

Хліб також жахливої якості. По-перше, на хлібозаводах безбожно крадуть, як це було за радянських часів, по-друге, якість ніхто особливо не перевіряє. Ось халтуру і женуть… Батон коштує 18 рублів (8 гривень). М’ясо можна купити лише на базарах. Привозять його з Росії. Усі спеціалізовані м’ясні магазини позакривалися. Свинина коштує 300 рублів (125 гривень). Приблизно стільки ж і сало. Коли на ринок приходить так званий народний контроль, то продавці змінюють цінники на нижчі. Ті познімають це на телекамери, а коли йдуть геть, продавці повертають реальні ціни.

Єдине, що дешеве, це горілка — 0,5 літра коштує 130 рублів (60 грн.). Але краще її не купувати. Багато труяться, сліпнуть. Роблять її на місцевому лікеро-горілчаному заводі зі спирту, що привозять з Дагестану. Якість цього спирту вельми сумнівна… Про делікатеси взагалі мовчить, не пам’ятає, коли востаннє їв червону рибу, хоча раніше любив нею ласувати.

На початках так званої “русской весны” у багатьох була ейфорія. Людей переконували, що Донбасу потрібна незалежність, що він годує Україну, і якщо отримає самостійність, то буде не життя, а рай. Люди були дезорієнтовані, залякані міфічними бандерівцями. Проросійські бойовики, коли взяли владу, одразу відключили українські телеканали. Хто мав супутникові “тарілки”, тим їх зламали. В Олега також на будинку стоїть тарілка, але її встановив високо, щоб ніхто не добрався і не пошкодив.

Окрім цього, чоловік не приховує свого розчарування так званою "владою". "Звичайні злодії, гірші, ніж були за Януковича", – зазначив він.

На запитання, як місцеві ставляться до Януковича, відповідає: "Як до зрадника, готові повісити на першому стовпі. Усі вважають його головним винуватцем цих трагічних подій. Якби не втік, війни можна було б уникнути".

Натомість усі у захваті від Надії Савченко. “Вона адекватна, відважна, справедлива, — каже Олег. — Ми їй віримо. Вона єдина може навести порядок і у Верховній Раді, і в країні. Вона хоче зупинити війну, щось для цього робить. А те, що кажуть, ніби вона завербована, це неправда. Вона ж пройшла російську в’язницю, тортури, полон…".

Стосовно майбутнього свого краю, зітхає. Не має оптимізму. Вважає, такий стан речей надовго. "На блокпостах така "годівниця", такі тіньові гроші гуляють, що відмовитись від цього буде складно. Це вигідно усім, — підсумовує. — А ми стали заручниками ситуації".