"Буде все важче й важче": Українські військові розповіли, чи вартий наступ на Курщині важких зусиль

Курська операція ЗСУ стала важким випробуванням для українських військових. Вони зазнають втрат на ворожій території, як і на інших ділянках фронту. Але попри всі складнощі, навіть після зазнаних поранень, більшість з них впевнені, що Курська операція того варта. Про це пише CNN.

На початку вересня західним журналістам вдалося поспілкувалися з 14 військовослужбовцями Сил оборони, які брали участь у боях на Курщині. Четверо з них проходять лікування після зазнаних поранень, а решта досі воюють на території РФ. Серед співрозмовників журналістів були представники п’яти різних підрозділів – піхотинці, оператори дронів, водії бронетехніки, сапери та військові інженери.

Видання зазначає, що кожен з цих військових назвав наступ на Курщину "важкою операцією". "Вони сказали, що через п’ять тижнів [від початку Курської операції – ред.] ситуація стала складнішою, а деякі навіть поставили під сумнів рішення розпочати вторгнення в той час, коли Україні непросто дається захист ключових міст на сході країни", – пише CNN.

Але водночас співрозмовники видання наголосили, що "можливість дати Росії відчути війну на власній шкірі варта всього цього болю".

"Буде все важче й важче. Буде більше артилерійського вогню, більше солдатів, будуть дуже великі й важкі бої, але ми повинні робити все можливе, щоб покращити наше становище. Україна хоче миру, але миру, коли ми переможемо, а не коли зазнаємо поразки.", — сказав військовий на псевдо "Джміль", який відновлюється у Сумах після поранення.

Він додав, що РФ стягує багато військ до Курської області, а в Силах оборони України "багато вбитих хлопців і багато знищеної техніки".

Водночас "Джміль" зауважив, що прорив ЗСУ у Курській області значно підняв бойовий дух у війську, "ставши першим великим стратегічним здобутком Києва після звільнення Херсона в листопаді 2022 року".

"Це було гарне відчуття. Росія — одна з найбільших країн за територією, з населенням, за розміром армії. І вони мають ядерну зброю. У нас не так багато людей, і ми воюємо 10 років, відколи Росія напала на нас та окупувала деякі частини Луганської та Донецької областей. І тепер ми побачили, що навіть після всього цього ми можемо атакувати територію Росії та сказати всьому світові: "Не бійтеся. Будьте хоробрими. Будь сильними й кмітливими", – додав він.

Командир "Джмеля" на псевдо "Холод", який командує батальйоном "Нахтіґаль", додав, що українські сили на Курщині взяли в полон багато росіян. Він зазначив, що це було важке завдання, але операція стала "великою і відчутною перемогою, яка була дуже потрібна і віталася в Україні".

Видання пише, що українські військові визнають свої численні втрати, але не розкривають конкретних цифр. За словами одного зі співрозмовників видання, з його берців можна було б зібрати "чимало зразків ДНК, на жаль, української".

За словами військового на псевдо "Фін", виконання завдань командування ускладнюється тим, що операція відбувається на незнайомій ворожій території, в той час як інші ділянки фронту в Україні вивчені дуже добре за 2,5 року повномасштабної війни.

Один з членів екіпажу БТР розповів журналістам, що його підрозділ перекинули до Курської області з Часового Яру, де він міг їздити між позиціями "із зав’язаними очима", а на ворожій території одного разу навіть заблукав через погану видимість і незнання місцевості.

В інших підрозділах також розповіли, що навігація та зв’язок між підрозділами є серйозною проблемою у Курській області через глушіння GPS з боку росіян. Тому українці здебільшого розраховують на інтернет від Starlink, однак на російській території є певні "дірки", де він теж не працює.

Ще однією проблемою, як не дивно, стала тривала посуха у регіоні. Внаслідок цього під час пересування важкої бронетехніки у повітря здіймаються хмари пилу, що значно погіршує видимість й принаймні одного разу призвело до зіткнення двох одиниць української бронетехніки.

Один з поранених солдатів, з яким спілкувалися журналісти, зазначив, що якби Курська операція була легкою, "ви б не бачили машин медичної евакуації, що їздять дорогою туди-сюди".

Військові, які зараз воюють у Курській області, кажуть, що до останнього не могли собі уявити, що війну вдасться хоча б частково перенести на територію держави-агресорки. Вони також наголошують, що сумнівів у доцільності цієї місії у війську немає.

"Це війна. Ми солдати, і ми маємо зробити все можливе, щоб захистити нашу країну. Це частина великого плану, і я не ставлю питання, чому я тут", – зауважив "Джміль".