Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Але чи спроможні вони повторити це цьогоріч, коли щодня Сили оборони вбивають в середньому не менше тисячі загарбників.
Як відзначив командувач сил безпілотних систем Мадяр, вперше з початку війни четвертий місяць поспіль ЗСУ ліквідовують більше росіян, аніж їх мобілізовують. При чому безповоротні втрати вийшли на показник у 60%.
Відтак як військові так і експерти відзначають значний брак російської піхоти та її неспроможність на виконання вже не тільки глобальних, але й тактичних завдань. Однак Путін не планує відмовлятись від своїх планів, а його генерали шукають нові способи продовження наступу.
Днями керівник ГУР Олег Іващенко доповів президенту Зеленському про наявність доказів, які вказують на те, що військове керівництво визнає неспроможність виконати путінські завдання, але через технологічну безвихідь готує в Росії розширити мобілізацію.
Втім варто розуміти, що якщо вони й почнуть посилювати мобілізацію у травні, то результати це дасть десь восени.
Натомість в Україні готуються до виконання завдання збільшити кількість вбитих ворогів до 50 тисяч. Так, міністр оборони Федоров заявив про наявність нового типу FPV-дронів, здатних долати будь-яку з наявних систем РЕБ. Він пообіцяв швидко масштабувати це рішення.
Однак попри справді добрі результати роботи безпілотників, в ЗСУ теж критичний брак піхоти і як наслідок ворог має можливість хоч і дуже повільно, але все ж просуватися вперед. У квітні окупанти знову взялися атакувати раніше тричі "захоплений" Куп’янськ. Бій за місто розгортається із новою силою і буде головною військовою подією цього року на Харківщині.
Силам оборони так і не вдалося остаточно зачистити центр міста від раніше прониклих сюди росіян, пошукова кампанія ще триває.
Водночас нещодавно стало відомо про нові спроби інфільтрації ворога і знову через систему труб в районі Голубівки. Тут ворог зумів закріпитися і розширити зону контролю на північ від села та частково в самій Голубівці. Через це село, а також вздовж зарослого чагарниками берега Осколу росіяни зберегли можливість заходити в Куп’янськ.
Тим часом на лівобережжі Осколу накопичені місяцями проблеми із логістикою, які набули широкого розголосу через випадок голодування бійців 14 бригади, почали впливати й на стійкість нашої оборони.
Райони Синьківки, Петропавлівки та Піщаного обороняють наші виснажені підрозділи, які майже не мають можливості переміщатися. А росіяни на доволі широкій ділянці у 6 кілометрів мали просування. Тут вони зайняли село Синьківку, а також розширили зону боїв до північних вулиць Петропавлівки, яку вони одночасно штурмують і зі сходу.
Дещо південніше ворог постійно атакує з Піщаного на Курилівку та Ківшарівку, щоб отримати можливість штурмувати Куп’янськ-Вузловий ще й з південного флангу. Як і раніше російська армія націлена на Заоскілля, так називається лівобережна частину Куп’янська.
На Слов’янському фронті ще більше погіршилась оперативна ситуація довкола Рай-Олександрівки. Окупанти налаштовані найближчим часом штурмувати цей наш важливий укріпрайон та перемістили сюди елітне угрупування дронарів "Рубікон". Ворожі штурмовики не маючи закріплення ні в Різниківці, ні в Калениках, обходять ці села через лісосмуги та балки і настільки наблизились до Рай-Олександрівки, що перших росіян вже вбили у самому селі. Однак постійний наплив піхоти у цей район створить величезну кишеню між Калениками і Никифорівку, яку у травні окупанти будуть поступово закривати.
Як це вони аналогічно впродовж березня зробили на сусідній ділянці Краматорського фронту між Васюківою і Привіллям. Ця стратегія не є новою у цій війні, але саме на схід від Слов’янська і Краматорська ЗСУ поки не можуть знайти їй протидію.
Вороже коло довкола Костянтинівки звужується, а ситуація з кожним днем погіршується. Загарбники постійно нарощують кількість штурмів. Цей фронт вже тривалий час вийшов на друге місце за інтенсивністю. Росіяни проникають все глибше у місто, а наша логістика ускладнюється.
З півдня окупанти вже підготували передумови для наступу на місто і тепер вичікують, коли підтягнуться східний та західний фланг, де зараз відбувається найбільше боїв.
Зокрема, зі сходу вони зуміли просунутися по дорозі з Бахмута та розширити зону боїв аж до Новодмитрівки. Таким чином, ворог ще більше розширив зону з якої може інфільтруватись у східні райони Костянтинівки, і одночасно створив умови для наступу на село Червоне, яке прикриває тил нашим оборонцям у Часовому Ярі.
На західному фланзі Сили оборони все ще утримують позиції в Берестку та Іллінівці, але окупанти постійно просочуються через них у міську забудову. Окрім того, ворог також зосереджений на просуванні через Степанівку до Довгої Балки, захоплення якої стане ключем для виходу до північних кварталів Костянтинівки, що обвалить нашу логістику. Тому ЗСУ саме тут найбільш міцно тримають оборону та зводять нанівець плани путіністів.
Як і раніше найбільше росіяни атакують на Покровському фронті. Тут вони вже майже витіснили наші війська із Мирнограда та Покровська. Хоча бої спрямовані на закриття кишені в районі Світлого ще тривають і саме вони не дозволяють загарбникам остаточно захопити Родинське.
Бій за місто на сьогодні є одним із найбільш інтенсивних. Наших позицій у ньому практично немає, але є штурмові групи і тому окупанти не можуть тут закріпитися. Обидві сторони авіацією стирають багатоповерхівки. Місто стало великою братською могилою, де співвідношення втрат є як мінімум 1 до 10-ти на користь ЗСУ.
Після Родинського наступним етапом атаки на Добропільському фронті є місто Білицьке. Вже зараз до Білицького росіяни проводять штурми з півдня в обхід Родинського, де вони намагаються закріпитися на околиці міста. Із півночі вони атакують через Дорожнє та Новий Донбас, однак тут Сили оборони ліквідували усіх штурмовиків.
Натомість з боку Покровська окупанти майже повністю оволоділи Гришиним, а також закріпилися у Новоолександрівці. Оскільки вирішити ситуацію в Родинському ворог поки не може, то вони атакують село Шевченко, щоб вийти нашим оборонцям в тил та відрізати логістику. Одночасно вони мають плани просуватися далі на захід у бік адмінмежі із Дніпровщиною, щоб вже звідтам вийшовши на височину, спробувати оточити Добропілля.
І знову ж таки поки це все тільки плани. Які можуть розбитися об якесь невелике село. Так як це сталось із Малою Токмачкою, яка вже понад рік зупиняє наступ окупантів на Оріхів, що на Запоріжжі. Путінське військове керівництво публічно в новинах вже неодноразово захоплювало це село, вперше ще взимку 2025-го. А потім знову і знову розповідало про вуличні бої. Самі росіяни вже насміхаються з російського війська, а студентів за такі жарти погрожують виганяти із вузів.
Втім історія Малої Токмачки це не стільки про мем, скільки про ситуацію на південному фронті, де ворог дуже багато, але безрезультатно наступає. На Гуляйпільській ділянці окупанти продовжують прориватися до Верхньої Терси та Гуляйпільського.
Їхні штурмовики рухаються із Оленокостянтинівки, Зеленого та Залізничного і проходять через шпарини у нашій обороні. Дронарі ЗСУ вже знищують одиничні російські штурмові групи на захід від Верхньої Терси і Гуляйпільського. Однак про жодне закріплення чи розширення зони контролю мова не йде – усі інфільтранти знищуються у запорізьких степах.
На Запорізькому фронті ЗСУ весь квітень витісняли росіян із Степногірська і Приморського, які ворог майже захопив у лютому.
Значну роль тут відіграє спецпідрозділ ГУР "Артан", бійцям якого вдалося відкинути окупантів на південні околиці Степногірська та просунутися у напрямку Плавнів в районі дорожньої розв’язки між цим містом і Приморським.
У самому Приморському ворог опинився затиснутим у південних кварталах між нашими силами та водами Дніпра. Ще одним несподіваним успіхом ЗСУ стало просування на схід від Кам’янського. Фактично на Запорізькому фронті можемо обережно говорити про те, що Сили оборони проводять локальну контрнаступальну кампанію з метою відкинути росіян аж до Кам’янського, а ідеально за річку Янчекрак, по який ми тримали оборону ще влітку минулого року.
В останній тиждень квітня росіяни на чверть збільшили кількість наступів - до 1400, що є другим показником з початку року. Це спроба провести новий великий літній наступ, такий як 2025 року, коли окупанти за травень-серпень захопили понад 2 тис. км кв.
Після відкриття Ормузької протоки ОАЕ та Саудівська Аравія відразу почнуть виробляти більше нафти та знижувати ціну, відповідно, Росія втратить всі позиції на нафтовому ринку. Про це розповів журналіст Віталій Портников, передають Патріоти України. "Ве...
