У водоймах Закарпаття здавна водилися справжні гіганти, але екологічна ситуація внесла жахаючі зміни в останній період. Замість раків і риби річки стали "сміттєвим ресурсом", передають Патріоти України з посиланням на "Голос Карпат".
За історичними даними, у закарпатських річках водилися надзвичайно великі екземпляри риби. Зокрема, сом звичайний (Silurus glanis) вважається найбільшою прісноводною рибою не лише України, а й усієї Європи.
Рекордним вважається випадок 1970 року, коли у річці Боржава був спійманий сом, довжина якого сягала 3 метрів, а вага – неймовірних 230 кілограмів! Окрім сома, у чистих водах краю водилися й інші цінні види, такі як лососеві (форель, харіус, гольян) та численні коропоподібні (головень, піскар, в'язь, краснопірка, лящ, лин, короп, плотва, уклея, бистрянка, минь, підуст, жерех), а також хижі щуки та окуні.
Колись закарпатські річки славилися не лише різноманіттям риби, але й великою популяцією раків. Проте з часом ситуація кардинально змінилася.
Через неконтрольоване забруднення побутовими відходами та неочищеними стоками, чисті води перетворилися на справжні сміттєзвалища. Раки, надзвичайно чутливі до якості води, зникли з місцевих водойм. Натомість, у забрудненій воді, серед пластикових пляшок та іншого непотребу, все частіше можна зустріти лише змій, які пристосувалися до таких жахливих умов. Вражаючі водні амфібії поступилися місцем пластику та плазунам, що є яскравим свідченням екологічної катастрофи в регіоні.
Рекордний 230-кілограмовий сом був виловлений у річці Боржава поблизу села Великі Ком’яти на Виноградівщині. Ця місцевість здавна вважалася однією з найбагатших на великих риб. Що стосується раків, то їхня популяція була надзвичайно високою в річці Латориця в районі Мукачева, зокрема біля села Ракошино, назва якого, за легендою, походить саме від слова «раки». Загалом, раніше раки водилися в багатьох малих річках Закарпаття, зокрема в притоках Тиси, що свідчить про їхню колишню екологічну чистоту.
Ситуація з екологічним станом закарпатських річок потребує негайного втручання. Для відновлення природного балансу та повернення водним мешканцям їхнього звичного середовища необхідні комплексні заходи. Це включає в себе посилення контролю за утилізацією відходів, будівництво сучасних очисних споруд, а також проведення просвітницьких кампаній серед населення щодо важливості збереження природи. Кожен мешканець регіону може зробити свій внесок, відмовившись від звички викидати сміття в річки та долучаючись до екологічних ініціатив.
"Угорщина ніколи не змарнує шансу якимось чином зашкодити Україні. От і зараз - щойно стало відомо про зустріч очільників США та України, голова угорського МЗС Сійярто почав нарікати на українські удари по російському нафтопроводу, що йде в Угорщину - ...
У водоймах Закарпаття здавна водилися справжні гіганти, але екологічна ситуація внесла жахаючі зміни в останній період. Замість раків і риби річки стали "сміттєвим ресурсом", передають Патріоти України з посиланням на "Голос Карпат". За історичними дан...