
"Це одразу стало видно по роликах з Мінська – спала страшна напруга першої половини тижня, інший настрій в обличчях людей, майже позникали з вулиць білоруської столиці лукашенківські гобліни, перші пацюки побігли з владного корабля… А коли почали поширюватися чутки, що в Лукашенка інсульт і він не може встати з ліжка, і ні спростування, ні підтвердження - оце відчуття кінця, точніше, епічної перемоги повсталого народу, стало просто-таки безальтернативним. Одним словом, якщо не «Кондратій» вхопив, то – зелений змій задушив. А потім замість диктатора – а всі чекали на екранах саме Лукашенка - на державному каналі виступила голова Ради республіки Наталія Качанова і сказала, що «білоруси зробили свій вибір», а протестанти займаються «самознищенням». Це вже нагадувало останній «забіг» курки з відрубаною головою.
Двох речей треба ще остерігатися і білорусам, і всім нам – кривавих конвульсій режиму, або ж звернення Лукашенка по допомогу до «братського Путіна». Втім, перше приречене на швидке знешкодження, а друге – загрожує Росії ще однією загальносвітовою обструкцією, і ще одним, будемо сподіватися, вирішальним ударом санкцій.
Що послужило причиною такого швидкого і безславного кінця режиму Лукашенка – окрема і дуже повчальна тема. Сподіваюся, обговоримо її з колосальним задоволенням для всіх учасників. Новітній «Північній Кореї» не місце в сучасній Європі, принаймні. Як і нинішній Росії - теж".
Що не день, то відносини між Києвом і Будапештом дедалі більше загострюються, стрімко минаючи фазу кризи й наближаючись до межі катастрофи. У п’ятницю угорський спецназ затримав сімох співробітників «Ощадбанку», які двома інкасаторськими автомобілями п...
Історія Південної Бессарабії має чимало маловідомих епізодів. Один із них — існування Аккерманської області, адміністративної одиниці, яка проіснувала всього чотири місяці: з 7 серпня до 7 грудня 1940 року. Попри такий короткий період, цей експеримент ...