Три великі міфи про напад Гітлера на СРСР: Журналіст розповів, про що збрехали радянські історики

"Про цей день на рф (та й у нас) ще досі існує кілька великих міфів, що їх кувалдою не виб`єш. Але нам лупати сю скалу", - пише журналіст Павло Бондаренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Отже головні міфи про 22 червня 1941 року.

1. Німці напали підступно й несподівано, без оголошення війни. Насправді ніт. Керівництво СРСР про напад знало. Власна розвідка доповідала. Британці попереджали. 21 червня о 23 годині з кабінету Сталіна вийшли: Нарком оборони Семен Тимошенко; Перший заступник Наркома оборони Семен Будьонний; Начальник Генштабу Георгій Жуков; Нарком внутрішніх справ Берія.

Цікаво, що саме у цей вечір ще одного присутнього, одного з найнадійніших своїх поплічників Лева Мехліса товариш Сталін зняв з посади наркома держконтролю й призначив заступником наркома оборони і одночасно – начальником Головного політичного управління (тобто головним комісаром) Червоної Армії. Вже одне це свідчить, що увечері 21 червня 1941 у кремлі знали: війна.

Війну було оголошено за усіма правилами, про що пишуть у своїх мемуарах радянські діячі. Тільки такі брехуни, як Жуков, час оголошення війни зсувають на 4.30 ранку, щоб Гітлер "напав без оголошення війни". Але товариш Молотов, який був наркомом іноземних справ, вказує інший час: 2.30. Вручаючи ноту, німецький посол Шуленбург, великий друг СРСР, плакав.

Одночасно інший великий друг СРСР рейхсміністр Ріббентроп вручив таку саму ноту радянському послу в Берліні. Теж із сльозами на очах.

2. Гітлер напав без жодних претензій до СРСР.

Насправді ніт. Претензії були й чималі. Їх викладено у тій самій ноті. Через це про неї в СРСР мовчали і на уроках історії не розповідали. Не розповідають у рф і зараз. А в ній на кількох сторінках перераховувалися претензії. Від концентрації радянських ударних угруповань біля кордонів до таємної підтримки Югославії та підривної діяльності у Європі. Знайдіть почитайте – дуже цікаво.

3. Пактом Молотова-Ріббентропа, підписаного у Москві 23 серпня 1939 року, Сталіну вдалося відтягти війну з Німеччиною майже на 2 роки.

Насправді ніт.

Чи міг Гітлер напасти у 1939? Не міг – не було спільного кордону. А після перемоги над Польщею настала осінь, плюс вичерпані запаси снарядів, бомб, набоїв, бензину та інших необхідних ресурсів. Танки потребували ремонту.

Чи міг Гітлер напасти на СРСР улітку 1940? Не міг, бо воював проти французів та англійців у Європі. Усі його танки та авіація були там. А після Дюнкерка та капітуляції Франції починати війну з СРСР не можна було: танки потребували ремонту, накопичені запаси бомб, снарядів, мін і бензину вичерпалися.

А от улітку 1941 Німеччина опинилася сам на сам з СРСР і організувала "розборку". І день 22 червня обрано не даремно. Це найдовший світловий день року, – приємний бонус для нацистів. Так що про "відтягування", про "несподіванку", про "неоголошену війну" і т. п. – це все звичайна кремлівська брехня".