Військовий медик-ветеран АТО звернулася до українців

Про своє ставлення до тих українців, які не хочуть голосувати, розповіла військовий медик Ірина Йосипенко, передають Патріоти України з посиланням на Styler.

Вона - лікар-хірург вищої категорії, науковий співробітник. У Державному закладі "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України" працює на цій посаді з 1998 року. Клінічна база Центру - Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. З 1998 року Ірина Йосипенко пропрацювала у відділенні політравми. З 2017 року також за сумісництвом працює Начальником медичної служби Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у місті Києві.

Ірина – активний учасник Революції Гідності з першого дня і до її завершення. У 2014 році пішла добровольцем на фронт в складі батальйону імені Кульчицького ("З нас, добровольців, було створено новітню Національну гвардію України", - каже вона) на посаді лікаря-хірурга медичної служби батальйону. Була у Вуглегірську, під Дебальцевим.

У 2015 році несла службу у Станиці Луганській під час обстрілів українських захисників бойовиками-терористами. Загалом у батальйоні імені Кульчицького служила із 2014 по 2016 рік. У 2016 році поїхала на фронт у складі ПДМШ ім. Пирогова на посаді лікаря-хірурга. Знову була у Станиці Луганській, а потім - у селі Петровське (тепер - Петропавлівка). Рятувала бійців у селі Водяне (Маріупольський напрямок) під обстрілами.

Протягом 2017-2018 років служила за контрактом на посаді начальника медичної служби – начальника медичного пункту 503 окремого батальйону Морської піхоти ВМС ЗСУ. Після закінчення контракту перевелася на "гражданку".

Вибори президента України вже зовсім близько, проте голосувати підуть не всі, каже Ірина Йосипенко.

За її словами, у психології є такий феномен - "синдром вивченої безпорадності": індивід після низки невдалих спроб подіяти на негативні обставини відмовляється надалі від таких дій, змирившись з думкою, що в даній ситуації всі зусилля марні. "Такі люди відмовляються від боротьби за себе. Саме це і відбулося з частиною українців. Два потужні Майдани, які пронеслися над Україною, змусили заговорити про нас увесь світ, подарували надію на щасливе найближче майбутнє нашої країни. На жаль, цю надію, не виправдали. Так само як і численні вибори, які відбувались в нашій країні з часу проголошення незалежності, життя українців аж ніяк не покращували", - каже вона.

Таким чином планомірно вбивалося прагнення українців самостійно вирішувати долю своєї країни, примусило їх вкорінитись у переконаннях, що "там все рівно все вже вирішено за нас", додає Ірина Йосипенко.

Існуюча в Україні система зробила наших людей такими пасивними, апатичними, депресивними, що вони більше не вірять в свої сили, вважає лікар. "У населення довго формувався "синдром вивченої безпорадності". Адже для розвитку цього синдрому, окрім того, що людина має усвідомити марність прикладених зусиль, вона ще постійно має потерпати: від безгрошів'я, поганих побутових умов, хвороб, безправ'я, хамського ставлення до себе, тощо - тобто від усього того, чим рясно нас забезпечує система. І тільки коли ми змінимо систему, то ми зможемо розбудити частину "сплячих", - каже вона.

На її думку, люди, зневірені в своїй можливості активно впливати на життя своєї країни шляхом голосування, на найближчих виборах як електорат вже не будуть грати ніякої ролі.

"На жаль це так. Якщо їх якимось чином таки примусити піти на вибори, швидше за все, вони опиратися не будуть, але аналізувати і вдумливо голосувати вони теж не будуть. Вони проголосують як-небудь, лиш би від них відчепились. Але не робити нічого не можна ні в якому разі! Якщо є люди, готові прийти і проголосувати "проти всіх" будь-яким способом, то треба надати їм таку можливість. Інакше їх бюлетнями скористаються фальсифікатори. Правда не на ці вибори, бо часу вже немає, а на наступні: я закликаю, щоб ми, активна частина суспільства, добились додавання графи "пропонований кандидат" або "інший кандидат", - висловлює свою думку військовий медик.

За її словами, якщо хоч одного разу активні українці, які не опустили рук, доведуть, що від їхніх дій в Україні щось залежить, то зневірені будуть поступово "просинатись" і приєднуватись до таких людей. "Я вважаю, що зараз не час розпорошувати свої сили на засудження когось, хто не хоче голосувати - зараз долю України повинні вирішити ті, хто готовий не тільки голосувати, але й рішуче відстояти свій голос", - підкреслює вона.