Удар з боку досі невідмовного сателіту недоімперії: Кремль втратив одну з найшвидших і найдешевших схем з обходу санкцій

Сподівання російських імпортерів на те, що створена для оплати поставок у Росію держкомпанія Киргизстану спростить їм життя і заплющить очі на транзит санкційних товарів, не виправдалися, зазначають Патріоти України її. Як йдеться в матеріалі The Moscow Times, влада Киргизстану під тиском США запровадила річну заборону на переказ платежів від іноземних компаній за межі країни без реального постачання придбаної продукції в країну. У такий спосіб вона перекрила дуже популярний у російських компаній спосіб оплати товарів (зокрема санкційних) і послуг у Китаї та Європі.

«Вони перераховували валюту — долари або юані, а іноді й рублі - з Росії своїм структурам або посередникам у Киргизстан, а ті переправляли платежі далі іноземним постачальникам. Придбаний товар йшов із країни купівлі в Росію найкоротшим і найвигіднішим шляхом, не заїжджаючи в Киргизстан. Схема була дешевою і швидкою — гроші доходили до одержувача за кілька днів, а витрати не перевищували 1−2% від платежу», — йдеться в матеріалі.

Нацбанк Киргизстану зажадав, щоб усе, що придбано за такими платежами, протягом 60 днів прибувало на територію республіки. «Банки країни зобов’язали своїх клієнтів при платежах за кордон підписувати відповідні гарантійні зобов’язання. Це зробило схему оплати через Киргизстан занадто дорогою і довгою», — пише автор матеріалу.

Виняток було зроблено для уповноваженої держкомпанії, визначеної урядом республіки — передбачалося, що через неї можна буде переправляти платежі за кордон без будь-яких зобов’язань. Міністерство економіки і торгівлі заснувало державну Торгову компанію Киргизької республіки.

Її робота розчарувала російських імпортерів. Виявилося, що через неї не можна оплачувати санкційні товари, до того ж вартість її послуг надто висока. «Звичайний агент, причому не дуже корисний і вельми дорогий», — зазначив великий російський імпортер. За його словами, твердої вартості послуг у цієї держкомпанії немає - запропонований йому варіант договору передбачав, що комісія за кожен платіж визначатиметься додатковою угодою. Це підтверджують ще три імпортери, які намагалися працювати з киргизькою держкомпанією.

«Нам запропонували за двома нашими закупівлями абсолютно звичайних і зовсім не санкційних пластмасових госптоварів заплатити комісію в 4% і 6%, і водночас ми ще втрачали на конвертації - адже Киргизстан зараз приймає рублі, продає нам валюту за внутрішніми курсами банків, і тільки потім відправляє її за кордон», — говорить один зі співрозмовників The Moscow Times.

Такі розцінки не цікаві, сходяться імпортери. Переказ із ВТБ у його шанхайську дочку (поки що цей канал працює, незважаючи на санкції) коштує ті самі 4% і працює, хоча й не бездоганно — з «підвисаннями», і на обмежене коло постачальників. Але ВТБ з 16 грудня знижує комісію за перекази до Китаю для малого і середнього бізнесу до 2,5%, нагадує керівник торговельного дому, що закуповує продукцію в цій країні. Тож влада Киргизстану просто приєдналася до числа тих, хто хоче заробити на російських зовнішньоторговельних операціях, але не зробила нічого, щоб якось їх підтримати, підсумовує він.