В одній зі сфер в Україні загострюється кадрова криза: Ось кого не вистачає найбільше

В аграрному секторі України кадровий дефіцит уже наближається до 30%, найбільше підприємствам не вистачає механізаторів, трактористів, агрономів, сервісних інженерів, операторів зернопереробних підприємств та інших виробничих спеціалістів, без яких неможливо забезпечити роботу. Нові правила бронювання можуть ще більше поглибити проблему через втрату відстрочки частиною працівників-сумісників, передають Патріоти України.

Про це розповів координатор комітету "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) з управління людськими ресурсами Євген Барков в коментарі медіа. Особливо гостро агропідприємства відчувають брак працівників у сезон активних польових робіт, коли навантаження на персонал різко зростає.

Найскладніша ситуація спостерігається серед кваліфікованих виробничих спеціалістів. Передусім роботодавці шукають:

• механізаторів;
• трактористів-машиністів;
• операторів зернопереробних підприємств;
• апаратників виробництва;
• сервісних інженерів;
• агрономів;
• спеціалістів із захисту рослин;
• працівників елеваторів;
• фахівців із переробки агропродукції.

Саме ці категорії працівників сьогодні фактично стали дефіцитними на ринку праці. Проблема особливо помітна у сільській місцевості, де знайти нових працівників дедалі складніше. За словами представників бізнесу, потенційних кандидатів майже немає, частина людей уже працевлаштована, частина мобілізована до війська, а інші не готові працювати офіційно.

Станом на середину червня на порталі Державної служби зайнятості в агропромисловому комплексі було відкрито 1665 вакансій. Найбільш затребуваними залишаються робітничі професії, від яких залежить безперервність виробництва. Водночас рівень зарплат далеко не завжди дозволяє швидко закрити кадровий дефіцит:

• тракторист-машиніст – близько 19 080 грн;
• агроном – близько 23 099 грн;
• овочівник – близько 16 836 грн.

Для багатьох регіонів ці зарплати залишаються конкурентними, однак через демографічні проблеми та мобілізацію кількість претендентів продовжує скорочуватися. Окрему тривогу в аграрному бізнесі викликають нові правила бронювання працівників, які почнуть діяти після завершення перегляду статусів критично важливих підприємств.

Одним із ключових нововведень стане зміна порядку обліку працівників-сумісників. Відтепер такі співробітники враховуватимуться лише за основним місцем роботи. Для багатьох компаній це означає втрату частини працівників із правом на бронювання.

Через нестачу кадрів багато підприємств уже давно працюють у режимі постійного пошуку персоналу. У багатьох випадках працівники офіційно оформлені на чверть або половину ставки, але фактично виконують значно більший обсяг робіт. Так формується система сумісництва, яка дозволяє підтримувати виробництво навіть за нестачі людей.

Після набуття чинності нових правил такі працівники продовжать працювати, але частина з них може втратити можливість бронювання. Відповідно, ризик мобілізації для них зросте, а підприємства втратять ще більше кваліфікованих кадрів.

Коли аграрні підприємства не можуть знайти механізатора, агронома чи інженера, це впливає на обсяги виробництва. Якщо ж нестача персоналу стає системною, ризики виникають уже для продовольчої безпеки держави. Особливо небезпечною є ситуація для підприємств, розташованих у сільській місцевості, де кадровий резерв практично вичерпаний.

Подібні проблеми спостерігаються не лише у рослинництві. За словами представників Асоціація виробників молока, кадровий дефіцит у молочній галузі вже сягає близько 15%. Нестача персоналу відчувається як на фермах, так і на переробних підприємствах.

Через брак чоловіків багато роботодавців почали активно залучати жінок до професій, які раніше традиційно вважалися чоловічими. Сьогодні жінки працюють на тракторах, виконують польові роботи та опановують операторські спеціальності на виробництві.

Однак навіть це не дозволяє повністю перекрити кадровий дефіцит. Представники галузі наголошують, що сільське господарство залишається сферою, де людський фактор має вирішальне значення. Сучасні технології допомагають автоматизувати окремі процеси, однак вони не здатні повністю замінити досвідченого агронома, механізатора чи сервісного інженера.