А ви це знали? Чому люди не запам'ятовують усі свої сни

Згідно з дослідженнями, нам щоночі щось сниться, проте ми не завжди це пам’ятаємо. Винятком є люди, які втрачають здатність бачити сновидіння внаслідок пошкодження мозку або захворювання певних його ділянок, передають Патріоти України.

За словами вчених, однозначної відповіді, чому люди не запам’ятовують усі свої сни, і багато інших питань про сновидіння – на сьогодні не існує. Але наука може дати підказки, чому так важко втримати свої сни в пам’яті, пише Popular Science. Серед них – звертати увагу на фази сну та відмовитись від будильника.

Пам'ять про сновидіння зазвичай короткочасна

Дослідження сну показують, що запам’ятати свій сон не вдасться, якщо ви не прокинетеся під час або відразу після нього.

"Ми запам’ятовуємо свої сни найкраще, коли звертаємо на них увагу, перебуваючи у свідомості, інакше вони зникають", – пояснює Ерін Уемслі, доцент кафедри психології та нейронауки в Університеті Фурмана, де вона вивчає сон і сновидіння. За її словами, потенційно це може бути пов'язано з різницею в активності нейромедіаторів, яка виникає, коли ми засинаємо. Однак треба розуміти, що декілька пробуджень є нормальним явищем, а от їх наявність у дійсно великій кількості є частиною розладу сну.

Фази сну

Окрім самого по собі пробудження, яке важливе для запам’ятовування сновидінь, роль відіграє ще і те, коли і як ви прокидаєтесь: фаза сну, час і будильники.

Сон відбувається в чотири окремі стадії: сон зі швидкими рухами очей (REM) та три типи не-REM (NREM) сну, які повторюються в циклі протягом ночі. Сон NREM 1 є найлегшою стадією, у яку людина провалюється першою після пробудження – вона триває лише кілька хвилин за раз.

Під час стадії NREM 2 сну, мозкові хвилі сповільнюються, а електрична активність виникає короткими спалахами. Майже половина часу сну дорослої людини проводиться тут, і з цієї стадії ваш мозок може переходити або до NREM 3, або до швидкого сну.

У фазі NREM 3 сну, також відомої як глибокий сон, мозкові хвилі ще більше сповільнюються та залишаються більш послідовними. Цей тип сну настає відносно рано вночі, має вирішальне значення для якісного відпочинку та займає приблизно чверть часу сну.

А вже наступним йде швидкий сон (REM), коли нервова активність нагадує неспання мозку. Очі швидко рухаються під повіками (звідси й назва), і людина проводите в цій фазі приблизно чверть ночі.

Фаза, коли сняться сни

Сни сняться саме під час швидкого сну. "Більшість із найяскравіших, найбільш схожих на історії та найдовших снів, як правило, відбуваються під час цієї фази", – каже Уемслі. Однак вона зазначає, що сновидіння може виникати на кожній стадії сну, і люди іноді повідомляють про інтенсивні сни, якщо їх розбудили на стадії, що не є швидким сном. Проте ймовірність запам’ятати такі детальні сни найвища, коли прокидаєшся у фазі швидкого сну.

"Існує близько 80% шансів запам’ятати сон, прокинувшись зі сну у швидкій фазі, та приблизно 50%, якщо ви прокинулись, перебуваючи в іншій фазі сну", – додає вона.

Період ночі

Чим менше часу залишається до пробудження, тим активнішим стає мозок. Для багатьох людей ранкові сни можуть бути особливо яскравими та такими, що запам’ятовуються.

"Ми відчуваємо більшу кількість мозкової активності, легший і активніший сон, тому що наш внутрішній біологічний ритм дає нам цей сигнал активації, щоб стати пильними", – пояснює науковиця.

Вплив будильника

Однак існує думка, що загальноприйнятий метод пробудження за допомогою будильників здатен протидіяти цій системі. Частково це тому, що будильники можуть вивести людину із глибокого сну, коли запам’ятовування снів нижче, а не дозволити нам природним чином вийти з легшої фази.

Тож, якщо ваша мета – запам’ятати свої сни, відмова від будильника на кілька днів може стати простим способом досягти цього.

Також науковці радять використовувати практику прокидатися і запитувати себе, що вам щойно снилося: "Як і будь-яке інше завдання на запам’ятовування, якщо ви тренуєтеся, ви можете впоратися з ним краще", – пояснює Цзін Чжан, дослідниця когнітивної нейронауки з Массачусетської загальної лікарні та Гарвардської медичної школи, де вона вивчає сон і пам’ять.