Високорослі сорти
Серед основних переваг високорослих сортів помідорів є те, що вони мають розтягнутий період плодоношення, можуть зав'язувати великі та м'ясисті плоди. Окрім того, у них досить високі показники врожайності.
Основні недоліки: високорослі сорти потрібно формувати, пасинкувати та підв'язувати кущі. При їх вирощуванні в теплиці з низькими стелями рослини слід прищипувати або спрямовувати стебло по горизонталі. Окрім того, через пізні строки дозрівання такі томати потрібно захищати від хвороб, особливо фітофторозу, та шкідників.
Низькорослі сорти
Помідори низькорослих сортів можна садити досить густо, адже їм потрібна менша площа живлення, ніж високорослим. Для їх вирощування немає обмежень за висотою теплиці. До того ж, такі сорти підходять для вирощування на балконі або підвіконні.
У низькорослих помідорів ранні терміни дозрівання, кущі не формують об'ємну зелену масу, а всі сили кидають на утворення плодів. Завдяки ранньостиглості томати встигають визріти у відкритому ґрунті і в північних регіонах. Зрештою, з маленькими рослинами набагато легше працювати, вони не потребують підв'язки, а багато хто не робить і пасинкування.
Недоліками таких сортів називають, зокрема, те, що потрібно стежити, аби томати внизу куща не торкалися землі. А якщо сорт високоврожайний, рослину доведеться підв'язати, інакше вона може не витримати ваги плодів.
Тому оптимально садити обидва різновиди. Адже низькорослі томати дадуть ранній рясний урожай без особливого догляду навіть у відкритому ґрунті. Частину таких помідорів можна використати на заготовки. А високорослі сорти у теплиці приноситимуть урожай до пізньої осені.
