Ці прізвища давали головам давніх українських міст і містечок, деякі з них досі поширені, передають Патріоти України.
Походження українських прізвищ досить різноманітне і вкрай цікаве. Одні походять від місцевостей, інші від роду занять, а деякі взагалі від прізвиськ. Також є такі, які розповідають про роль у суспільстві, вони давалися українцям за назвами їхніх посад. Розповідаємо, які прізвища давали міський головам.
Мовознавець Юрій Редько у своїй роботі "Сучасні українські прізвища" роз’яснює, які родові імена давали управителям українських міст та містечок. Ці люди, які свого часу керували міськими радами, отримували прізвища згідно своєї посади.
Всі давні українські міста, що не мали магдебурзького права, очолювали війти, менші містечка та селища – старости. У західній частині України війтом називали сільського голову – старосту.
Тому від посади війта пішли такі українські прізвища: Війтів, Вітів, Войтів, Війтович, Войтович, Вуйтович, Войтенко, Войтюк, Витюк, Войтина, Войтунь, Войтишин, Вітишин, Вітовський, Вуйцик.
Карась або сом можуть мати стійкий запах мулу, який не завжди зникає після миття чи смаження. Спеції та цибуля здатні замаскувати сторонній аромат, але є й інший спосіб підготувати рибу до приготування — замочування в сольовому розчині з оцтом або лимо...
Українські прізвища нерідко відображали риси характеру та поведінку людей, які їх носили. Зокрема, тих, хто часто конфліктував із сусідами, міг видавати відповідний родовий іменник – у переліку є такі варіанти, як Забіяка, Криклій та Грубіян, передають...
