Це може здивувати! Як довго людина може затримувати дихання

Більшість із нас може протриматися без вдиху лише хвилину-дві. Але в світі є люди та спільноти, для яких занурення під воду на кілька хвилин - частина щоденного життя. І ще є рекордсмени, здатні виходити далеко за межі звичайних можливостей людини, передають Патріоти України.

Тож скільки насправді людина може не дихати? Відповідь значно вражаюча, ніж ви могли уявити, кажуть науковці.

Хеньо з Південної Кореї

На острові Чеджу, Південна Корея, досі збереглася традиція жіночого підводного промислу. Жінки-дайверки, яких називають Haenyeo – "морські жінки", з XVII століття занурюються за морепродуктами, забезпечуючи свої родини.

"Жінки були змушені стати годувальницями сімей, – пояснює Oceanographic Magazine. – Чоловіки або йшли в армію, або гинули в морі, до того ж влада обкладала податками саме їхній заробіток, а жіночу працю – ні".

Хеньйо тренуються з 11 років і працюють навіть у 70-річному віці, проводячи у воді до 10 годин на день. Хоча середнє занурення триває близько 11 секунд, при потребі вони можуть затримувати дихання на 2–3 хвилини. Дослідження показали, що у них є особливі генетичні мутації, які допомагають переносити холод і знижують тиск, а також виражений "рефлекс занурення" – реакція організму, що економить кисень. "Це найближче, що можна уявити до русалки", – каже Кріс МакНайт, морський біолог із Університету Сент-Ендрюс.

Баджау з Південно-Східної Азії

Ще більш вражаючі результати демонструють баджау, "морські кочівники" з акваторії Сулу. Вони століттями живуть у воді, занурюючись на сотні метрів лише з дерев’яними окулярами й тягарцями.

Їхні можливості пояснюються не лише культурою, а й еволюцією. Дослідження генетика Мелісси Ілардо показали, що селезінки Баджау на 50% більші, ніж у сусідніх наземних народів. Це важливо, бо під час нестачі кисню селезінка скорочується і "викидає" запас збагачених киснем еритроцитів у кров.

"Вони можуть тримати дихання до 13 хвилин. Це не має аналогів серед інших людей", – зазначає Ілардо. Крім того, у Баджау виявили ген PDE10A, пов’язаний із роботою щитоподібної залози та розміром селезінки. У поєднанні з ризиками, які несе фрідайвінг ("навіть досвідчені нирці часто гинуть через втрату свідомості на підйомі"), виживали ті, хто мав перевагу на генетичному рівні.

Рекорд Хорватії

Та навіть ці унікальні випадки перевершив хорватський фрідайвер Вітомир Марічіч. У 2025 році він затримав дихання на 29 хвилин 3 секунди, встановивши рекорд Guinness World Records.

Як йому це вдалося? Перед спробою він 10 хвилин дихав чистим киснем, насичуючи не лише еритроцити, а й плазму. "Це дало йому майже вп’ятеро більше кисню, ніж у нормальних умовах", – пояснюється у відео на його Instagram-сторінці.

Але головне – спокій. "Жодної паніки. Жодних думок. Лише тиша. Так доходиш до 29 хвилин", – каже спортсмен. Без додаткового кисню Марічіч також демонструє вражаючі результати: 10 хвилин 8 секунд у статичній апное (сьоме місце у світі). Сьогодні зрозуміло: затримка дихання – це поєднання фізіології, тренувань і технологій. І кожен новий рекорд знову доводить, що людські можливості – ширші, ніж здається.