Маленька, але важлива структура мозку - шишкоподібна залоза, або епіфіз - століттями була предметом роздумів філософів і містиків. Рене Декарт вважав її осередком душі, проте сучасна наука довела, що її основна функція — регулювання циркадного ритму та вироблення мелатоніну. Про це йдеться у дослідженні Journal of the History of the Neurosciences, передають Патріоти України.
Рене Декарт у XVII столітті припускав, що епіфіз є єдиним каналом взаємодії фізичного тіла з нематеріальною душею. Його трактат «Пристрасті душі» описував залозу як центр інтеграції сенсорної інформації та «штаб-квартиру душі». Проте сучасні нейробіологи спростували ці припущення: епіфіз регулює біологічний годинник і не має магічних чи духовних функцій.
Декарт стверджував, що епіфіз інтегрує дані від очей, вух та тактильних рецепторів у єдине сприйняття для душі. 1888 року містик Олена Блаватська пов’язувала епіфіз із «третьом оком» Аджня-чакри, але підтверджень у стародавніх текстах немає.
У 1920-х Рудольф Штайнер припустив, що кальцифікація епіфіза пов’язана з духовними енергіями, називаючи осіб без кальциту «нездатними до взаємодії з вищими силами».
Сучасна наука довела: кальцифікація — природний процес старіння залози, без жодного зв’язку зі здатністю до духовних контактів. Дослідники зазначають, що авторитет Декарта сприяв формуванню численних псевдонаукових та езотеричних міфів, які зберігають популярність понад 380 років.
Відчуття важкості, набряки та «гудіння» в ногах під кінець дня — часті супутники сучасної людини, яка багато часу проводить у сидячому положенні або на ногах. Проте це не варто списувати на звичайну втому, передають Патріоти України. Ці симптоми вказую...
Любов до гучної музики в навушниках може мати наслідки не лише для слуху. Тривале прослуховування звуку на високій гучності здатне пошкоджувати слухову систему, а втрата слуху, своєю чергою, пов’язана з підвищеним ризиком когнітивного зниження та демен...
