Ви могли не здогадуватися! Чому в СРСР панельні будинки обкладали маленькою плиткою

Радянська архітектура візуально виділяється не тільки своїми сірими кольорами і брутальними формами. Панельні будинки часів СРСР можна впізнати також за характерною плиткою невеликого формату, якою вони обкладені на всю висоту. OBOZ.UA розбирався, звідки взялась така тенденція в архітектурі. І який у ній був сенс.

Будь-які прийоми, які застосовувались у масовому будівництві в СРСР пояснювали або міркуваннями безпеки, або економією. І плитка ця не стала винятком. У 1971 році її ввели у будівельні стандарти і зникла з ужитку вона тільки після розпаду Союзу.

Головна причина появи такої плитки була захисна. "Панельки" будували з бетонних плит, а бетон – досить пористий матеріал, всередину якого можуть потрапляти органічні забрудники та вода, що зрештою може призводити до розвитку плісняви, появи розводів на поверхні матеріалу та поступового руйнування бетону. Покриття дозволяє захистити будинок від такого впливу.

Вас може зацікавити:Влад Яма, Ірина Федишин і Mozgi: хто з учасників Євробачення 2024 нагадує українських зірок. Кумедна добірка, що змусить вас усміхнутися

Окрім того, керамічна плитка влітку відбиває частину тепла, таким чином повітря всередині будинку залишається дещо прохолоднішим. А ще вона не вицвітає на сонці і легко очищується атмосферними опадами – дощем та снігом. В результаті будинок має більш акуратний вигляд.

До того ж, це досить недорогий матеріал. Ще й встановити плитку, значно дешевше та швидше, ніж утеплити і пофарбувати фасад. Для цього потрібно використовувати різні матеріали і вкладати їх у декілька шарів. А тут просто саджають плитку на клей і готово.

Але чи не зручніше було покривати бетонні панелі плиткою великого формату? Звісно, зручніше. Проте це створює неабияку небезпеку. Час від часу таке покриття відпадає від фасаду і падає – то у двір, де бавляться діти, то на тротуар, то на проїжджу частину. Великий і важкий шматок кераміки в такому разі може завдати серйозних травм і навіть вбити людину. Тому проєктувальники зупинились на тому, що стали оздоблювати будинки дрібнішими та, відповідно, легшими елементами покриття.