Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні політики та військові експерти довгий час вважали, що повітряно-космічні сили РФ (ВКС) виявилися значно слабшими, ніж очікувалося. Провал у встановленні панування в повітрі та великі втрати техніки призвели до зниження оцінок загрози з боку російської авіації для НАТО, передають Патріоти України.
Однак нове дослідження експерта Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джастина Бронка свідчить про протилежне: за роки війни можливості російської авіації не лише відновилися, а й суттєво зросли.
За оцінками Бронка, з початку вторгнення Росія втратила близько 130 бойових літаків. Основні втрати припали на Су-25СМ і Су-34 (приблизно по 40 машин кожного типу). Водночас Су-25 експерт вважає малозначущим у разі прямого конфлікту з НАТО, тому не враховує його в ключових розрахунках.
▪️ Су-34. На початок вторгнення РФ мала близько 130 таких літаків. У 2022 році армія отримала ще 8, у 2023 – 11, у 2024 – 12–14, у 2025 році – до 11 машин. У підсумку ВКС Росії отримали більше Су-34, ніж втратили.
▪️ Су-35С. Кількість зросла з 90 літаків наприкінці 2020 року до 135–140 наприкінці 2025-го.
▪️ МіГ-31. Парк збільшився зі 110 до 125–130 машин.
▪️ Су-30. Кількість незначно скоротилася – зі 150 до 140–145.
▪️ Су-57. Якщо наприкінці 2020 року у ВКС РФ був лише один такий літак, то нині їх уже близько 20.
Загалом у 2020 році Росія мала 466 винищувачів різних типів, а до кінця 2025 року їх кількість зросла до 545–560.
▪️ Стратегічна авіація. Кількість стратегічних бомбардувальників скоротилася, зокрема після операції «Павутина», але не критично: зі 126 машин до 110–115.
Особливу увагу Бронк звертає на людський фактор. Якщо до війни значна частина російських пілотів мала невеликий наліт у порівнянні з льотчиками НАТО, то зараз багато з них отримали реальний бойовий досвід.
Крім того, Росія суттєво змінила тактику застосування авіації:
▪️ Винищувачі Су-35 і Су-30 тепер переважно використовуються для запуску далекобійних ракет класу «повітря–повітря» Р-37М замість ракет середньої дальності Р-77-1. Це потенційно підвищує загрозу для повітряних операцій НАТО.
▪️ З початку 2024 року парк Су-34 переорієнтований на масовані удари плануючими авіабомбами з модулями УМПК і УПМБ, які збільшують дальність застосування ФАБ-500, ФАБ-1500 і ФАБ-3000. Такі боєприпаси ефективні для руйнування опорних пунктів, траншей і командних центрів.
▪️ Російська система протиповітряної оборони, попри втрати, залишається серйозною загрозою для сил НАТО. На озброєнні РФ перебувають сотні батарей ЗРК, а бойовий досвід зробив їх ефективнішими.
▪️ Також ВКС РФ змінили підхід до дальніх ударів: якщо на початку вторгнення крилаті ракети Х-101 і Х-555 застосовувалися без чіткої координації, то тепер вони є частиною комбінованих атак разом з іншими ракетами та дронами.
За словами Бронка, у разі прямого конфлікту з НАТО зразка початку 2022 року російська авіація зіткнулася б із серйозними проблемами через слабку підготовку та застарілу тактику. Однак до 2025 року ситуація кардинально змінилася: сили НАТО могли б опинитися під інтенсивними бомбардуваннями на передньому краї, при цьому російським літакам не довелося б виходити за межі зони прикриття власної ППО.
Україна погодилася не завдавати ударів по деяких неросійських нафтових танкерах та інфраструктурі Чорного моря, що має критичне значення для експорту казахстанської нафти. Про це повідомив американський чиновник для Bloomberg, передають Патріоти Україн...
Проведення наступного "Картонкового протесту" в Києві заплановано на п'ятницю, 14 серпня. Про це пише у фейсбуку ветеран Дмитро Козятинський, який раніше закликав людей виходити на площу Франка в Києві на "Картонковий протест", передають Патріоти Украї...
