Москва зробила висновок з поразок: Російська авіація за час війни в Україні стала серйознішою загрозою для НАТО, - дослідження

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні політики та військові експерти довгий час вважали, що повітряно-космічні сили РФ (ВКС) виявилися значно слабшими, ніж очікувалося. Провал у встановленні панування в повітрі та великі втрати техніки призвели до зниження оцінок загрози з боку російської авіації для НАТО, передають Патріоти України.

Однак нове дослідження експерта Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джастина Бронка свідчить про протилежне: за роки війни можливості російської авіації не лише відновилися, а й суттєво зросли.

Що змінилося

За оцінками Бронка, з початку вторгнення Росія втратила близько 130 бойових літаків. Основні втрати припали на Су-25СМ і Су-34 (приблизно по 40 машин кожного типу). Водночас Су-25 експерт вважає малозначущим у разі прямого конфлікту з НАТО, тому не враховує його в ключових розрахунках.

▪️ Су-34. На початок вторгнення РФ мала близько 130 таких літаків. У 2022 році армія отримала ще 8, у 2023 – 11, у 2024 – 12–14, у 2025 році – до 11 машин. У підсумку ВКС Росії отримали більше Су-34, ніж втратили.

▪️ Су-35С. Кількість зросла з 90 літаків наприкінці 2020 року до 135–140 наприкінці 2025-го.

▪️ МіГ-31. Парк збільшився зі 110 до 125–130 машин.

▪️ Су-30. Кількість незначно скоротилася – зі 150 до 140–145.

▪️ Су-57. Якщо наприкінці 2020 року у ВКС РФ був лише один такий літак, то нині їх уже близько 20.

Загалом у 2020 році Росія мала 466 винищувачів різних типів, а до кінця 2025 року їх кількість зросла до 545–560.

▪️ Стратегічна авіація. Кількість стратегічних бомбардувальників скоротилася, зокрема після операції «Павутина», але не критично: зі 126 машин до 110–115.

Бойовий досвід і нова тактика

Особливу увагу Бронк звертає на людський фактор. Якщо до війни значна частина російських пілотів мала невеликий наліт у порівнянні з льотчиками НАТО, то зараз багато з них отримали реальний бойовий досвід.

Крім того, Росія суттєво змінила тактику застосування авіації:

▪️ Винищувачі Су-35 і Су-30 тепер переважно використовуються для запуску далекобійних ракет класу «повітря–повітря» Р-37М замість ракет середньої дальності Р-77-1. Це потенційно підвищує загрозу для повітряних операцій НАТО.

▪️ З початку 2024 року парк Су-34 переорієнтований на масовані удари плануючими авіабомбами з модулями УМПК і УПМБ, які збільшують дальність застосування ФАБ-500, ФАБ-1500 і ФАБ-3000. Такі боєприпаси ефективні для руйнування опорних пунктів, траншей і командних центрів.

▪️ Російська система протиповітряної оборони, попри втрати, залишається серйозною загрозою для сил НАТО. На озброєнні РФ перебувають сотні батарей ЗРК, а бойовий досвід зробив їх ефективнішими.

▪️ Також ВКС РФ змінили підхід до дальніх ударів: якщо на початку вторгнення крилаті ракети Х-101 і Х-555 застосовувалися без чіткої координації, то тепер вони є частиною комбінованих атак разом з іншими ракетами та дронами.

Висновок експерта

За словами Бронка, у разі прямого конфлікту з НАТО зразка початку 2022 року російська авіація зіткнулася б із серйозними проблемами через слабку підготовку та застарілу тактику. Однак до 2025 року ситуація кардинально змінилася: сили НАТО могли б опинитися під інтенсивними бомбардуваннями на передньому краї, при цьому російським літакам не довелося б виходити за межі зони прикриття власної ППО.