На варті Батьківщини, або Що може запропонувати українська оборонка (фото, відео)

2020 рік болюче вдарив по діловій активності експортерів зброї та військової техніки. Через пандемію більшість міжнародних виставок, де часто укладають ділові угоди, скасували або перенесли. Попри це, вітчизняні компанії втратили не надто багато. Команда Security Talks та її керівник Валентин Бадрак зустрілася з генеральним директором "Укрспецекспорту" Вадимом Ноздрею та детальніше розпитала про підсумки 2020 року та плани на 2021-й, передають Патріоти України.

За даними "Оборонно-промислового кур’єра", який посилається на власне джерело в уряді, обсяг експорту українських виробників у 2020 році впав лише на 2%, якщо порівнювати з 2019-м. За цими даними, загальна сума експорту "Укроборонпрому" за минулий рік — 925 млн доларів. Сюди входять і компанії державного концерну, які можуть продавати свою продукцію напряму, і так звані спецекспортери.

"Результати роботи спецекспортерів минулого року були меншими ніж у зв’язку тим, що коронавірусна криза забрала можливість презентувати нашу продукцію на багатьох виставках. Закривалися інші канали комунікації, скасовувалися переговори через закриття на карантин окремих країн, регіонів та цілого світу. Ми отримали показники на рівні 500 млн доларів експорту спецекспортерами. За дорученням президента, ми маємо збільшити ці показники в цьому році", — зазначив генеральний директор ДК "Укроборонпром" Юрій Гусєв.

Нині від імені держави на світовому ринку зброї працюють п’ять українських підприємств-спецекспортерів. Це "Укрспецекспорт", "Спецтехноекспорт", "Прогрес", "Укрінмаш", та "Укроборонсервіс". Ще один спецекспортер — "Промоборонекспорт" — раніше припинив свою роботу. Аби спецекспортери не заважали один одному, їх так би мовити розвели по країнах. Наприклад, якщо в Індії працює "Спецтехноекспорт", то в Пакистані — "Укрспецекспорт".Перспективи експорту танку "Оплот" від "Укрспецекспорт"

"Укрспецекспорт" — це приблизно 60% усього нашого спеціального експорту, якщо брати державні компанії нашого "Укроборонпрому". 2020 рік був для нас успішним, незважаючи на всі карантинні обмеження та дуже непросту ситуацію на зовнішніх ринках. "Укрспецекспорт" забезпечив виконання фінансового плану. Ми навіть показали невеличке зростання відносно показників 2019 року", — розповів Ноздря.

Окрім Азії, "Укрспецекспорт" працює і в країнах Африки. Там компанія має кілька активних контрактів.

"Уже сьогодні ми маємо діючі контракти, маємо тендерний процес. Як правило, продукція підприємств українського військового промислового комплексу користується попитом. Ми впевнено себе почуваємо в питаннях постачання запасних частин, ремонту авіаційної техніки. Якщо брати співпрацю з Ефіопією, то в нас там дуже великий проект, дуже відповідальний. Ми знаходимося десь всередині реалізації цього великого контракту. Але наш успішний перформанс із цим контрактом, безумовно, дасть нам можливість укласти наступний", — додав Ноздря.

Нещодавно стало відомо: Харківський завод імені Малишева отримав замовлення на виготовлення одного танку "Оплот", який нібито має взяти участь у параді до Дня Незалежності. Цікаво те, що фінансує цей проєкт "Укрспецекспорт".

"Якщо брати наш нещодавній контракт із ДП "Завод ім. Малишева" на виробництво танку "Оплот", то це дійсно дуже важливий крок. Це інвестиція, яку ми робимо в першу чергу в можливість просування цієї техніки на наші базові та нові ринки. Ми насправді відчуваємо попит. Ми готуємося до того, що найближчим часом нам доведеться проводити випробування, проводити демонстрації, брати участь у якихось змаганнях. Дуже необхідно, щоб у нас був взірцевий зразок цього танку. Не тільки для демонстрації в Україні. Коли ми домовлялися про підходи до виробництва саме цього зразка — він 51-й — то ми продовжуємо вирішувати питання імпортозаміщення та питання формування правильних підходів до виробничої собівартості.

Конкуренція на зовнішніх ринках полягає не тільки в технічному аспекті — ми повинні мати свої переваги у вогневій дисципліні та в маневреності — але, безумовно, і цінова конкуренція є. Конкуренція дуже агресивна.

Була мова про те, що певна кількість танків "Оплот" буде включена до державного оборонного замовлення. Це не є частиною цього процесу, але ми в обов’язковому порядку залучаємо військове представництво для того, щоб у разі потреби ми могли це забезпечити. "Укрспецекспорт" не тільки інвестував у цей танк, ми ще забезпечуємо постачання імпортних комплектуючих — тих самих тепловізійних камер", — пояснює гендиректор Вадим Ноздря.

Танк "Оплот" досі має гарні експортні перспективи. Як доказ — нещодавні відео з Таїланду. Там провели змагання між "Оплотом" та китайським VT-4. Причому, українська машина поцілила в мішень, не збавляючи хід. А от китайський танк перед пострілом був змушений зменшити швидкість. Хоча, до прикладу, Пакистан у своєму тендері за 2018 рік віддав перевагу саме китайському VT-4. Попри це, інтерес Пакистану до українського озброєння нікуди не зник.

"У нас дуже серйозна інтенсивність візитів пакистанських делегацій до України. Буквально декілька тижнів тому ми закінчили роботу з двома такими делегаціями. Одна відвідала Харків і була зосереджена на роботі по бронетанковому напрямку. Інша делегація відвідала одне з наших авіаремонтних підприємств. Це була делегація Військово-повітряних сил Пакистану.

Минулого року ми уклали контракт на ремонт літака ІЛ-78 і плануємо укласти ще один цього року. Що стосується ракет, протитанкового ракетного комплексу, то ми продовжуємо цю роботу.

Остання подія в нас відбулася на початку грудня. Це був приїзд делегації в Україну, були випробування. Були певні зауваження, але не критичні. Виняткову влучність демонструє ПТРК "Скіф" — 100 %. КБ "Луч" знає, що треба зробити, аби повною мірою задовольнити нашого пакистанського замовника. Тоді в нас є шанси укласти ще один дуже потужний контракт.

Декілька слів про Китай. Ми завершили виконання декількох великих контрактів минулого року. Це постачання запасних частин для кораблів проекту 958 — це "Зубр". Завдання цього року — зберегти цей рівень. Ми можемо робити це за рахунок спільних розробок. Це стосується й газотурбінних двигунів спільно з ДП "Зоря"-"Машпроект", — зазначив очільник "Укрспецекспорту".

"Артем" і контракти на ракети

Останніми роками в Україні з’явилася ціла низка нових шкіл таких озброєнь, які ніколи не вироблялися на території держави. Наприклад, експорт бронетранспортерів або протитанкових ракетних комплексів уже суттєво перевищує російський. А експортний потенціал таких озброєнь, як ракетні комплекси, бойові дрони або наземні роботизовані комплекси, взагалі не викликає сумнівів ні в кого.

Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" на внутрішньому ринку відома виготовленням крилатих ракет до комплексу "Нептун" та корпусів до коригованих боєприпасів для "Вільхи". Їхній розробник — конструкторське бюро "Луч". Цим високоточним озброєнням уже зацікавилися потенційні замовники з-за кордону. Утім левову частку валюти компанія отримує за продаж іншого виробу, перевіреного десятками років.

"Найбільш затребуваним та найбільш, скажімо так, важливим виробом нашої діяльності є Р-27 — ракета класу "повітря-повітря" середнього радіусу дії, яка призначена для всіх видів винищувачів "Су" та "МіГ". Цей виріб дуже активно експортувався в країни Варшавського договору в мирний час і в принципі в усі країни, які були політичним союзником СРСР, і де є винищувачі типу "Сухий" і типу "Мить". На мою думку, це має великі перспективи на подальше існування. Ті тактико-технічні характеристики, які в ньом

у закладені, по цей день є досить високими.

Ні для кого не секрет, що до 2014 року вони виготовлялися в дуже щільній кооперації з заводами Російської Федерації. Станом на зараз ми з упевненістю можемо сказати, що цей виріб є стовідсотково українським.

На даний момент ми маємо дуже серйозний обсяг контрактів із такими державами як Індія. Ми працюємо з Болгарією по ремонту цих же виробів, працюємо з багатьма державами, які зараз оновлюють свої парки літаків, активно їх закуповують. Нашими класичними споживачами є такі держави як Алжир та Індія. Нові зростаючі ринки — Бангладеш, Індонезія. Активно ведуться переговори щодо поставки цих виробів туди", — зазначив президент ДАХК "Артем" Володимир Зімін.

Володимир Зімін каже: нині на озброєнні ВКС Росії є новий аналог ракети Р-27 — Р-77 або ж РВВ АЕ. Утім використовувати її в гарячих точках не поспішають. Очільник компанії "Артем" припускає, що цей виріб ще недостатньо відпрацьований, тому російські "МіГ" та "Су" досі вилітають на бойові завдання зі старими Р-27, виготовленими на київському підприємстві в минулі роки.

"Ось нещодавно закінчилася виставка Aero India 2021. Були зустрічі на найвищому рівні з Міністерством оборони й керівництвом ВПС. Їх проводив "Укроборонпром" за участю "Спецтехноекспорту". Індуси дуже чекають ці вироби, тому що вони дбають про боєготовність своїх Збройних сил. Ми виконали всі необхідні технічні умови для вступу договору в силу в грудні 2020 року. Наразі залишилося одне питання — це випуск банківської гарантії виконання контракту. Він знаходиться на фінальній стадії узгодження в Мінфіні", — пояснив Зімін.

Ще одним перспективним експортним проєктом для компанії "Артем" Володимир Зімін називає ремонт і модернізацію ракет класу "повітря-повітря" Р-73, яку північний сусід продає по всьому світу.

"Ця ракета виготовляється російською компанією "Дукс". Виріб за своєю філософією та своєю конструкцією схожий із Р-27. Ми розуміємо, що це колосальний ринок. У світі є велика кількість цих ракет, які вимагають ремонту, подовження ресурсу, обслуговування. Точно такі ж питання існують і в наших Збройних силах. Ці ж ракети Р-73 в дуже істотній кількості є в нашому Міністерстві оборони. Вони так само вимагають ремонту і відновлення.

У нас тут є ряд сильних переваг. У першу чергу це той факт, що виробник головки самонаведення цих ракет — МК-80, теплова головка самонаведення — знаходиться в Києві. Це КБ "Арсенал". Він може запропонувати як головку МК-80, як ремонт цієї головки, так і поставки нової модернізованої головки МК-2200. Тому в нас хороші стартові позиції для повноцінного входження в цей проект", — резюмував Зімін.

Найкращі радіолокаційні станції "Укрспецтехніки"

Важливим кроком у справі нарощування експорту зброї стають не тільки поставки нових видів озброєння, а й вихід на нові ринки, зокрема в Азії та Африці. Крім того, для України вкрай важливо збільшити обсяги поставок новітніх технологій. А тут уже підключаються приватні компанії. Тим паче, деякі мають право продавати своє озброєння та військову техніку за кордон без державних посередників — тобто спецекспортерів.

Право на експорт та імпорт товарів військового призначення регулює постанова Кабміну від 1999 року. Першою компанією стало державне підприємство "Завод імені Малишева" в місті Харкові. Потім упродовж двадцяти років цей документ постійно доповнювали. Нині в переліку біля півсотні підприємств як державної, так і приватної форм власності. Однак ці дозволи мають обмежений термін дії на кілька років. Тож чинних наразі є трохи більше десятка.

Холдингова компанія "Укрспецтехніка", яка є в цьому переліку, на ринку озброєння вже 25 років. Щасливий квиток на самостійний експорт тут отримали трохи більше року тому. Утім коронакриза внесла свої поправки.

"Поки ми отримали ліцензію у 2019 році. Ми займаємося маркетингом, налагоджуємо зв’язки. Ви розумієте, що зараз не найвдаліший період у плані відвідувань виставок, організації якихось зустрічей і так далі. Коронавірус трохи загальмував зовнішньоекономічну роботу", — заявив заступник голови правління холдингової компанії "Укрспецтехніка" Михайло Прохоренко.

Запропонувати потенційним закордонним замовникам "Укрспецтехніка" може чимало: від переносних комплексів боротьби з безпілотниками до радіолокаційних станцій "Малахіт". Наше знайомство починаємо зі станції "Борсук".

"Це радіолокаційна станція розвідки наземних цілей, яка призначена для визначення рухомих об’єктів, у тому числі й людини. Вона призначена для охорони особливо важливих об’єктів, а також може використовуватися на лінії зіткнення для виявлення руху противника — його живої сили та техніки. Особливості та переваги цього локатора полягають у тому, що він бачить цілі при відсутності оптичної видимості. Це задимленість території, що дуже часто буває при веденні бойових дій, це туман. Ви знаєте, що на сході України дуже густі тумани.

Перш за все, він може бути використаний у переносному вигляді. Такий локатор називається носимим. Інформація відображається на дисплеї і висвічується дальність до цілі. Він може бути розташований на опорно-поворотному пристрої, на тринозі. Також він може бути розташований на автомобілі, але є одна умова. Перш, ніж провести розвідку, автомобіль повинен зупинитися, так як тут використовується ефект Доплера. Він передбачає, що сама радіолокаційна станція повинна бути нерухомою", — додав Прохоренко.

Михайло Прохоренко продемонстрував команді Security Talks, як працює радіолокаційна станція "Борсук". У режимі реального часу ми побачили на картинці все, що рухається довкола офісу, де знімали інтерв’ю.

"У цьому випадку ми бачимо інформацію на тлі карти місцевості. Це реальне відображення. Ви можете звернути увагу, ось на мапі наша будівля. У кутку цієї будівлі на даху зараз розташована станція радіолокації "Барсук", і вона здійснює розвідку пересування на тій дальності, яку встановив оператор. Ми можемо виявляти пересування кожної цілі. Тут використовується ефект Доплера, тому виявляються тільки рухомі об’єкти. Кожному об’єкту присвоюється свій номер і заноситься у формуляр. У формулярі визначається дальність до цілі, швидкість мети та її координати.

Сама станція може працювати в круговому режимі на 360 градусів, але оператор може встановити сектор огляду. Оператор також може встановлювати пріоритетні зони уваги. При перетині цієї зони буде видаватися сигнал тривоги. Загоряється червона лампочка, а на реальному приладі буде йти звуковий сигнал, якщо раптом оператор задрімав", — розповів заступник голови "Укрспецекспорту".

За словами Михайла Прохоренка, такими радіолокаційними станціями "Борсук" цікавилися навіть українські бізнесмени, аби встановити їх для охорони своїх підприємств чи складів. Але такі станції для цивільних зазвичай не по кишені. Нині ж "Борсуки" прийняті на озброєння української армії, а також стережуть стратегічно важливі об’єкти держави, такі як гідроелектростанції. Цікавляться ними й за кордоном.

"Ось ця техніка дуже цікавила Туреччину й Південну Корею. До Туреччини ми вивозили цей радіолокатор, показували його. Він пройшов у них апробацію при одному з військових інститутів і отримав дуже високу оцінку. Але, на жаль, з огляду на ротації в самій турецькій армії, він не був закуплений. Що стосується Південної Кореї, то її представники приїжджали до нас сюди. Це були три-чотири зустрічі, де вони проводили випробування на території України за своєю програмою. Прилад показав високі технічні характеристики й надалі був закуплений Південною Кореєю", — підкреслив Прохоренко.

Радіолокаційна станція "Лис" за своїм принципом роботи схожа до "Борсука", але має більшу потужність. Вона може виявляти переміщення людини на відстані трьох км, а бронетехніки — до семи кілометрів. Станції "Лис" використовують, зокрема, українські прикордонники.

"У нас були листи від прикордонників про те, що за допомогою цих радіолокаційних станцій були зафіксовані випадки нелегального перетину державного кордону України. Вони в нас використовуються як раз на кордоні з Російською Федерацією.

Радіолокаційна станція "Снов" призначена для виявлення повітряних і надводних цілей. Дальність виявлення — 60 км, висота виявлення — 6 км. Вона призначена як раз для виявлення повітряних цілей із малоефективною відбиваючою поверхнею. Це безпілотні літальні апарати.

У нас також представлений комплекс боротьби з БПЛА. Це станція "Анклав". У нашій системі боротьби з безпілотними літальними апаратами ми розширили діапазон виявлення і придушення. Зараз у нас знаходиться п’ять діапазонів. Вони відображені на моніторі робочого місця оператора. Новим є й те, що ми розширили діапазон придушення навігаційних каналів. Крім GPS і ГЛОНАСС, які в нас існували, й існує в більшості виробників радіоелектронного обладнання, ми додали сюди придушення Galileo.

Є прилад, який називається "РСВШ". Він призначений для вимірювання початкової швидкості польоту снаряда. Цей прилад застосовується для артилерії. Він може розташовуватися на тринозі, а може й безпосередньо на стовбурі самохідного знаряддя або інших артилерійських систем. Він вимірює початкову швидкість снаряду й таким чином дозволяє внести корективи й поправки в стрілянину, що значно збільшить точність", — відзначили в компанії.

Гордість "Укрспецтехніки" — радіолокаційна станція "Малахіт". Хоча вона продовжує лінійку радянських РЛС П-18, у компанії наполягають, що це не модернізація, а нова розробка.

"Вона складається з апаратної кабіни, яка розташована на шасі причепа. Вага апаратної кабіни становить близько п’яти тон. І є антенно-щогловий пристрій, який згортається й розгортається в автоматичному режимі. Повний цикл розгортання і згортання станції триває не більше 15 хвилин.

Таке розгортання має свої переваги. Умови сучасної війни припускають часту зміну позицій для того, щоби зберегти особовий склад і забезпечити живучість радіолокаційної станції. Від того, наскільки швидко буде передислокована радіолокаційна станція, залежать і життя людей, і подальше виконання станцією своїх завдань. Недоліком попередньої станції П-18 було те, що час на розгортання і згортання станції становило близько однієї години. І це при добре тренованому бойовому розрахунку.

Шасі автомобіля підвищеної прохідності КрАЗ 63221. Це подовжені шасі КрАЗ. У передній частині розташовані два агрегати електроживлення. Це дизельні установки, кожна з яких видає 13 кВт, хоча сама станція споживає не більше 6 кВт з урахуванням роботи двох кондиціонерів. На сьогодні у радіотехнічних військах Міністерства оборони України знаходяться понад 50 наших станцій, які відмінно себе зарекомендували.

Що стосується 2020 року, у нас були підписані договори на поставку радіолокаційних станцій "Малахіт". Ми повністю виконали поставлене завдання в обумовлені терміни. На 2021 рік ми також підписали контракти, підприємству є чим займатися. Воно не повністю завантажено, хотілося б більшого. Підприємство здатне випускати набагато більше радіолокаційних станцій. Головне, що вони потрібні Міністерству оборони. Але все це обмежується фінансовими можливостями держави", — роз’яснив Прохоренко.

Щодо експорту, то "Укрспецтехніка" роками працює з країнами Азії та Африки.

"За останні роки ми поставили проміжний варіант модернізованих П-18. Ми поставили їх в одну з африканських країн. Це були п’ять модернізованих радіолокаційних станцій П-18 та дві станції ПРВ. До цього ми активно співпрацювали з Білоруссю, куди ми поставляли монтажні комплекти для модернізації П-18. За участю наших фахівців у Білорусі проходив монтаж і налагодження цих станцій. Надалі Білорусь продавала їх у треті країни", — відзначили в компанії.

Нині ж, коли Радбез ООН зняла санкції із Судану, українська компанія готується вийти й на ринок цієї країни.

"Справа в тому, що в Судані свого часу на озброєння були прийняті й поставлені Радянським Союзом різні радіолокаційні станції. Не тільки метрового діапазону, а й сантиметрового, і дециметрового. Ці станції з часом вимагають не тільки модернізації, але й заміни. Ресурс цих станцій уже закінчився. Тому там є великий ринок, куди ми хотіли б зайти", — підкреслив Прохоренко.

Експортний потенціал і нових "Малахітів", і модернізованих радянських П-18 в "Укрспецтехніці" оцінюють високо. Там кажуть, що оскільки ці РЛС працюють у метровому діапазоні, то можуть виявляти бойові літаки й безпілотники, виготовлені за технологією "Стелс". Сучасні армії світу озброюються саме такими літальними апаратами.

Нарощування експорту

Реформа оборонно-промислового комплексу та створення самостійних галузевих холдингів також сприятиме нарощенню експорту зброї, оскільки холдинги утворюватимуть власні торговельні доми, які опікуватимуться продукцією від її розробки до збуту. Конкуренцію їм мають скласти приватні спецекспортери — приватні компанії, яким дозволять не лише продавати озброєння та військову техніку, але і стати посередником між іноземними замовниками та іншими вітчизняними оборонними підприємствами. Поки що в Україні таких приватних спецекспортерів немає, але перший крок уже зроблено.

Як повідомило видання "Оборонно-промисловий кур’єр", 4 лютого 2021 року міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю дала дозвіл на таку діяльність приватній компанії "Оборонні технології". Це рішення має затвердити уряд. У керівництві цього підприємства — колишній гендиректор "Укроборонпрому" Павло Букін.

"При наявності широкого спектру високотехнологічної продукції з великою доданою вартістю ми розуміємо, що найбільш дорогі речі містять у собі ноу-хау, вони містять інтелектуальну власність. У нас такої продукції, на жаль, поки мало. Досвід Ізраїлю показує, що один-два мільярди — це не межа. Ми не повинні розвивати цілеспрямовано експорт, ми повинні розвивати оборонну промисловість України. Якщо ми будемо розвивати оборонну промисловість України як комплекс, то експорт теж зросте", — пояснив Букін.

У рік коронакризи державне оборонне замовлення в Україні вперше в її новітній історії майже досягло рівня експорту зброї. Це означає, що Україна стала ринком, і в подальшому її оборонна промисловість може розвиватися збалансовано — й армію забезпечувати, і на світовому ринку озброєння працювати.