Пошкодження кабелів у Балтійському морі: Судно, яке вважають причетним, не можуть обшукати без дозволу КНР

Після загадкового обриву двох інтернет-кабелів у Балтійському морі виникла дипломатична напруженість між Китаєм, Данією, Німеччиною, Фінляндією, Німеччиною та Швецією. Китайський суховантаж Yi Peng 3, який перебував у Балтійському морі безпосередньо біля місця, де стався обрив, пішов з місця події. І його не можуть обшукати, оскільки прибережні країни Балтійського моря, Данія і Швеція не мають повноважень для забезпечення дотримання законів або розслідування інцидентів за межами своїх територіальних вод. Про це пише Reuters, передають Патріоти України.

Швеція просить китайське судно повернутися у шведські води, щоб допомогти цій скандинавській країні в розслідуванні недавніх обривів підводних оптоволоконних кабелів у Балтійському морі, заявив у вівторок прем'єр-міністр Ульф Крістерссон.

Два підводні кабелі, один (C-Lion 1) з яких з'єднував Фінляндію і Німеччину, а інший ("Ареліон") — Швецію та Литву, було пошкоджено менш ніж за 24 години 17-18 листопада, що викликало підозри в саботажі.

Незабаром після цього військові Данії заявили, що їхні судна перебувають поблизу від китайського суховантажу Yi Peng 3, який на той час проходив Балтійським морем, а тепер простоює в міжнародних водах, але у виключній економічній зоні Данії.

Порушення сталися у виключній економічній зоні Швеції, у зв'язку з чим шведські прокурори почали попереднє розслідування. "Зі шведської сторони ми зв'язалися із судном і з Китаєм і заявили, що хочемо, щоб судно рухалося в бік шведських вод", — заявив Крістерссон на пресконференції.

Китайське судно вийшло з російського порту Усть-Луга 15 листопада і перебувало в районі пошкодження кабелю, згідно з даними про рух, які показали, що в цьому районі також перебували й інші судна. "Ми не висуваємо жодних звинувачень, але хочемо прояснити, що сталося", — сказав Крістерссон.

Крістерссон додав, що Швеція сподівається, що Китай позитивно відреагує на це прохання. Міністерство закордонних справ Китаю заявило в понеділок, що Пекін підтримує "гладку комунікацію" з усіма залученими сторонами.

У напруженій дипломатичній ситуації Китай відіграє вирішальну роль у визначенні долі судна Yi Peng 3, яке наразі стоїть на якорі в протоці Каттегат і перебуває під наглядом датських, шведських і німецьких патрульних кораблів.

Данія і Швеція не мають повноважень для забезпечення дотримання законів або розслідування інцидентів за межами своїх територіальних вод. Це обмеження стосується ситуації з Yi Peng 3.

Біргіт Фельдтманн, професорка права в Університеті Ольборга та експертка з морського права, пояснює, що правова база недосконала, у зв'язку з чим Китай, як держава, під прапором якої ходить судно Yi Peng 3, стає ключовою особою, яка ухвалюватиме рішення, якщо дипломатичні переговори не змінять ситуацію.

Згідно з принципом держави прапора, Китай має юрисдикцію над судном, відповідаючи за будь-які необхідні розслідування або судові переслідування. Хоча ця система має функціонувати ефективно, вона створює проблеми у випадках саботажу або гібридних загроз.

Незважаючи на те, що данські, шведські та німецькі патрулі супроводжують і спостерігають за судном Yi Peng 3 з 19 листопада, морське право не допускає жодних істотних юридичних дій без згоди Китаю.

Оскільки юрисдикція Китаю поширюється на судно, влада не може висадитися на борт або допитати його екіпаж без дозволу, що призводить до складного дипломатичного балансування для Данії. Країна прагне захистити критично важливу морську інфраструктуру, не створюючи прецеденту, який може бути використаний іншими.