Рекордні борги та дорогі кредити: Bloomberg пояснив, чому Росія не вибереться швидко із фінансової "ями" навіть після війни

Навіть якщо бойові дії в Україні припиняться найближчим часом, фінансові наслідки вторгнення ще довго тиснутимуть на російську економіку. Про це пише агентство Bloomberg, аналізуючи стрімке зростання державного боргу РФ і дефіциту бюджету, передають Патріоти України.

Головна причина — покриття бюджетної «діри» за рахунок дедалі дорожчих запозичень. Цього тижня Росія розмістила нові облігації федеральної позики на 108,9 млрд рублів. Загальний обсяг державних запозичень у 2025 році вже досяг 7,9 трлн рублів — це значно перевищує рекорд пандемійного 2020 року.

Втім, нинішня ситуація суттєво відрізняється від ковідного періоду. Якщо у 2020 році ключова ставка Центробанку РФ становила 4,25%, то цього року вона підіймалася до 21% і навіть зараз залишається на рівні 16,5%. Це означає, що позики надзвичайно дорогі — як для бізнесу й населення, так і для самого державного бюджету.

Після витрачання понад половини коштів Фонду національного добробуту та різкого зростання військових витрат у російської влади майже не залишилося альтернатив, окрім подальшого нарощування боргу, зазначає Bloomberg.

Витрати на обслуговування державного боргу вже займають удвічі більшу частку бюджету, ніж до початку війни. У грошовому вимірі вони перевищили фінансування охорони здоров’я та освіти, а з наступного року можуть перевершити їх навіть у сукупності. Таким чином, обслуговування боргу фактично стане четвертою за масштабом статтею витрат — поряд із національною безпекою.

Аналітик Renaissance Capital Андрій Мелащенко вважає, що уряд РФ переоцінив перспективи економічного зростання й бюджетних доходів, через що нині змушений латати дефіцит за рахунок запозичень.

Схожої думки дотримується і провідна аналітикиня Freedom Finance Global Наталія Мільчакова. За її словами, якщо витрати на обслуговування боргу зростатимуть швидше за закладені в бюджеті темпи (понад 40% цього року та близько 20% наступного), владі доведеться скорочувати фінансування інших напрямів. Під загрозою можуть опинитися національні проєкти та програми підтримки економіки.

Bloomberg також вказує на додаткові ризики: можливе падіння нафтових доходів, зміцнення рубля, уповільнення економічного зростання та подальше збільшення витрат, пов’язаних із війною. Окремим фактором тиску залишається монетарна політика — якщо Центробанк зупинить пом’якшення або знову підвищить ставку, бюджетні проблеми лише загостряться, адже більшість боргу РФ є внутрішньою.

За оцінкою головного економіста банку «Сінара» Сергія Конигіна, у разі збереження високих ставок і зниження доходів від нафти й газу російська влада буде змушена обирати між підвищенням податків, урізанням соціальних витрат або ще більшим борговим навантаженням.