"Це дуже ускладнило роботу ППО": Ігнат назвав головну особливість атаки РФ на Україну 3 лютого

Під час масованого обстрілу 3 лютого Росія зробила ставку на велику кількість балістичних ракет, що суттєво ускладнило роботу української протиповітряної оборони. Через складність траєкторій та одночасні удари по різних регіонах оперативний аналіз наслідків потребує часу. Про це розповів начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, передають Патріоти України.

За його словами, після завершення обстрілу узагальнення інформації з місць влучань ускладнене, адже "одразу після атаки скласти всі пазли непросто".

Як зазначив Ігнат, основною відмінністю цього удару стала надзвичайно висока частка балістичних і квазібалістичних ракет. Попередньо, під час атаки росіяни застосували понад 70 ракет, з яких 38 знищили сили ППО. Зокрема, Росія використала 28 крилатих ракет, 20 з них збили, а інформація щодо ще шести уточнюється, ймовірно, вони не досягли цілей. Основними об’єктами ударів стала критична інфраструктура, насамперед енергетичні об’єкти в різних регіонах України.

"Дуже, дуже багато балістики цього разу – йдеться про ракети, які летять по балістичній траєкторії. Саме тому з понад 70 ракет вдалося збити лише 38, але з урахуванням типів ракет це все одно високий показник", – наголосив він.

Ігнат зазначив, що під час обстрілу окупанти обрали тактику розосереджених ударів одразу по кількох областях. Під атакою опинилися Харківська, Дніпропетровська, Київська, Одеська та Вінницька області.

Також він звернув увагу на зміну акцентів у ракетних атаках РФ. Якщо раніше переважали крилаті ракети типу Х-101, то тепер зростає частка складних засобів ураження. Зокрема, зафіксовано застосування Х-22 та Х-32 (щонайменше сім пусків), "Циркона", ймовірно, "Онікса", а також ракет "Іскандер-М", які летять по балістичній або квазібалістичній траєкторії.

Окремо Юрій Ігнат повідомив, що країна-агресор суттєво нарощує виробництво ударних БПЛА типу "Шахед". Масове використання таких дронів змушує українську ППО витрачати значний ресурс боєприпасів, зокрема систем малого радіуса дії та "Гепардів". У відповідь Повітряні сили масштабують створення підрозділів зенітних дронів для ефективнішої боротьби з безпілотниками.