
Генеральний штаб ЗСУ визначає мобілізаційні плани за потребами конкретних військових частин, враховуючи їхні втрати, функціональне призначення, комплектність й обстановку на фронті, передають Патріоти України з посиланням на УП.
"Формування завдань базується на потребах конкретних військових частин з урахуванням їх функціонального призначення, втрат, комплектності та оперативної обстановки. Планування мобілізаційних завдань здійснюється вищим військово-управлінським органом – Генеральним штабом ЗСУ".
Деталі: У Командуванні Сухопутних військ уточнили, що розподіл мобілізаційних планів базується на даних інформаційної системи "Оберіг", яка враховує кількість військовозобов’язаних у кожному регіоні. Це дозволяє формувати завдання для ТЦК із урахуванням реального людського ресурсу, закріпленого за конкретною місцевістю, стверджують у командуванні.
На практиці це відбувається так: Генштаб ЗСУ визначає загальну потребу в особовому складі для комплектування підрозділів; обласні ТЦК отримують планові мобілізаційні завдання та розподіляють їх на райони; районні ТЦК формують персональні списки, виклики, вручення повісток, облік та оповіщення.

Водночас в управлінні комунікацій командування Сухопутних військ зазначили, що виконання мобілізаційних планів є одним із заходів реалізації законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У разі невиконання або неналежного виконання службових обов’язків командир повинен нагадати військовому про них, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення.
Крім того, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію на військових ТЦК можуть накласти штрафи (стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Кремль розглядає кілька сценаріїв продовження війни проти України - від посилення літнього наступу до зупинки бойових дій на окремих напрямках у разі нестачі ресурсів, а також активізації гібридних дій проти східних країн НАТО. Про це сказав засновник ...
Росія стрімко втрачає свою головну фінансову опору – нафтогазові доходи вже не здатні закрити бюджетну діру майже у 6 трильйонів рублів, а закриття сотень нафтових свердловин лише посилює кризу. Навіть зростання світових цін на нафту більше не рятує Кр...