
Якщо пройтися вулицями пострадянських міст, одразу помічаєш: більшість будинків мають або п’ять, або дев’ять поверхів. Звісно, бувають і дво-, три- чи десятиповерхові будівлі, але це швидше виняток. Чому саме таку поверховість обирали у СРСР, пояснив архітектор, член Національної Спілки Архітекторів України Валентин Погорілий, передають Патріоти України.
Почнемо з п’ятиповерхівок. У радянські часи це не випадковість. Старі “сталінки” будували ще у 20–30-х роках XX століття — вони були цегляні і міцні. Пізніше, у 50-х, почали зводити “хрущовки”, вже з панелей або цегли, коли потрібно було швидко та масово забезпечити житлом людей після Другої світової війни. П’ятиповерхова висота відповідає фізичним можливостям людини: до четвертого поверху підніматися легко, на п’ятий — вже складніше, а на шостий і вище — важко без ліфта. Саме тому ДБН (Державні будівельні норми) встановлювали граничну висоту споруди без ліфта приблизно у 14–15 метрів — тобто п’ять поверхів.
Дев’ятиповерхівки з’явилися пізніше, у 60–70-х роках. З’явилися нові технології та техніка, зокрема висотні крани, що дозволяли будувати вище. Висота дев’ять поверхів також регулювалася містобудівним законодавством: існувала так звана “голуба лінія” — максимальна допустима висота забудови для конкретної ділянки. Крім того, дев’ятиповерхові панельні будинки мали ліфт, чого не було у більшості п’ятиповерхівок.
Але що на практиці краще для життя? Погорілий каже: п’ятиповерхові будинки — зручніші та надійніші. Ліфт у дев’ятиповерхівках — це механізм, який ламається, потребує обслуговування, а під час ремонтів чи відключення електрики близько 10% часу він просто не працює. Мешканцям доводиться користуватися сходами. Три-п’ять поверхів без ліфта — найкомфортніше для повсякденного життя: менша щільність населення, менше шуму, більше простору для людей.
Що цікаво, фундаменти радянських будинків будували з великим запасом міцності: навіть п’ятиповерхівка могла витримати дев’ять поверхів. Сучасні забудовники вже так не роблять — економія матеріалів і грошей диктує правила.
Отже, радянська поверховість — це не випадковість, а поєднання фізичних можливостей людей, технічних обмежень і містобудівних норм. І якщо задуматися, в яких будинках жити комфортніше, відповідь доволі проста: чим менше поверхів, тим зручніше, спокійніше і безпечніше.
Пасажирський літак Boeing 737, який прямував із Дубая до Тель-Авіва, подав сигнал про можливе захоплення.На борту повітряного судна перебувають 180 людей, передають Патріоти України. Водночас, як повідомляють ізраїльські ЗМІ, підтвердженої інформації п...
Вихованець Малої академії наук України Михайло Білоус здобув третє місце на Конкурсі молодих учених Європейського союзу EUCYS. Він представив нейромережу PhagoRix, яка допомагає розробляти антибактеріальні препарати швидше та без шкоди для довкілля, пе...