
Колишній гравець "Динамо", аргентинець Роберто Нанні розповів про адаптацію в Києві. Йому не вдалося стати гравцем основи команди "Динамо", зазначають Патріоти України.
"Перші враження були двозначними. Похмуре місто, мене поселили в готель в центрі. Бачив охоронців в краватках - мене це дуже лякало. Але потім я побачив Київ з іншого боку. Мені подобалося ходити в аргентинський ресторан. Жив у самому центрі Києва на Хрещатику навпроти "Мандарин плаза", цитує аргетинця "Трибуна".
Мені не вистачало ігрової практики. У порівнянні з іншими командами, я не відчував себе важливим гравцем.
У перші три місяці дуже погано себе почував. Міг замкнутися в кімнаті і заплакати. Не тому що сумував за батьками, а нудьгував по життю в Буенос-Айресі, посиденьками з друзями, за тим, що грав. Тут перший рік я був один і не грав.
У команді був один перекладач, але він перекладав на португальську мову для бразильців, я не все розумів.
Я відчував, що деякі гравці дивляться на мене не дуже по-дружньому. Не вистачало підтримки. З деякими одноклубниками я добре спілкувався, зокрема, з хорватами. Але були люди, які не давали мені адаптуватися.
Я не знав мови, тому не міг розуміти, що пишуть ЗМІ, що говорять партнери. Вони зі мною мало говорили, тому що погано знали англійську мову.
Я не відчував таких проблем ніде, крім "Динамо". Можливо, це пов'язано з мовним бар'єром", - сказав Нанні.
Десятиліття досліджень підтверджують, що фізична активність є потужним захистом від когнітивного зниження, включаючи деменцію. Нове масштабне дослідження, опубліковане в рамках Фремінгемського дослідження серця (США), дало одні з найчіткіших відповідей...
У Серебрянському лісі на позиції українських прикордонників з’явилася несподівана гостя - білка, якій бійці дали псевдо "Дейл". Пухнаста ревізорка провела "інспекцію" амуніції та запасів провізії, ніби перевіряючи, чи не сумують воїни і чи є в них чим ...