
Екс-начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко розповів, як у 2014 році українська авіація атакувала колону добровольчого батальйону “Донбас”, передають Патріоти України.
“Ми навіть спостерігали такий приклад, про який ніхто не говорив – я перший раз його сьогодні наводжу. Коли батальйон “Донбас” висувався на штурм Попасної, цю колону бачили наші льотчики. В основному там була цивільна техніка, шкільні автобуси і так далі, але частково і військова техніка. Ось льотчики тоді завдали удар, а потім ми довго розбиралися, чия ж це колона. До речі, це стало якраз відправною точкою нанесення білих смуг на техніку – для того, щоб розуміти, свої війська або чужі, це наша колона або не наша”, – говорить Муженко.
Він також додав, що в результаті атаки ніхто не постраждав. Було проведено розслідування, чому батальйон не повідомив про свій маршрут руху, “чому в штабі АТО не було інформації про їх висунення, чому льотчики, які виявили цю колону, доповіли, що рухається колона, і отримали дозвіл на відкриття вогню?”
За словами Муженко, тоді управління батальйонами проводилося через оперативні групи МВС – це і стало причиною помилкового авіаудару.
На слова Муженко відреагував народний депутат Семен Семенченко, який у той час очолював батальйон “Донбас”. “А, так це значить був покидьок Муженко, а не росіяни? П’ять років минуло – тільки дізнався що це вони тоді по нас били. Гіркіна зі Слов’янська вони «не помітили», зате нас не пропустили… Вік живи вік учись. Зустрінемося коли небудь, тварь тупа. Ховався від мене всі п’ять років, не вічно це буде тривати…”, – написав він.
У судах над корупціонерами часто доводилось бачити нехитрий прийом: коли іде до недоброго для них рішення, вони терміново «захворівають». Викликають «швидку». Лікарі, замотуючи їх у стандартну картату ковдру, відвозили «на процедури». Таким чином купув...
Самовпевненість нинішньої влади на чолі з Зеленським тримається на кількох опорах. Перше — це здатність транслювати для достатньо широкого кола виборців повідомлення «я – свій». Це велика перевага, поки вдається: адже «своєму» багато просто пробачаєтьс...