
"Ми 2:2 зіграли з "Шахтарем", після чого всією командою пішли відзначати. Всі зі своїми дружинами, з дівчатами, хто з ким. А я там сам був. Треба їхати далі, пригоди. Стіл, всі сиділи. "Я поїхав, скільки треба грошей?". Кожен зайнятий своїм. "Давай, я карткою оплачу, бо у мене готівки немає, а потім на базі ви вже, скільки вважаєте за потрібне, скинетесь". Хтось поруч сидів, і запитує: "Є хоч якісь гривні дати офіціантові на чай?". Я вже все оплатив, і хотів їхати далі шукати пригод. І я не пам'ятаю, хто поклав 200 гривень, у когось було. Рахунок був на вісім тисяч гривень, тоді це була тисяча доларів. І я говорив: "Покладіть ще". "Не переживай, ми потім йому додамо на чай, все нормально".
В той момент я ще не пішов, і підходить офіціант, відкриває цю папочку, дивиться, а там - 200 гривень, та в мене її кидає. "Ти тут посидів на вісім тисяч, а мені залишив...". Це були його останні слова. Я як сидів, так ударом його і зловив", - зізнався Погорілий, додавши, що нормально ставиться до жартів, але це було хамство з боку персоналу закладу.
Досить на хвилинку зайти в сучасний рибальський магазин і подивитись на ціни, щоби зрозуміти: зараз риболовля – хобі не для всіх. Тоді як в СРСР мало не в кожній родині був хтось, хто за першої ж нагоди вирушав із вудкою до води, передають Патріоти Укр...
Апеляційний адміністративний суд підтвердив незаконність відмови в перетині кордону чоловікові, який виховує трьох неповнолітніх дітей. Рішенням суду наголошено, що прикордонна служба не має права самостійно оцінювати підстави для відстрочки від мобілі...