Нині це може здивувати! Чому в СРСР був таким популярним гематоген

Гематоген у СРСР став масовим і дуже популярним продуктом. І причина була навіть не в умовній користі для здоров’я, а в дефіциті нормальних солодощів. Його давали дітям, вагітним, жінкам, які годували, пораненим і навіть солдатам, передають Патріоти України.

Купити "гематогенку" можна було майже в кожній аптеці за копійки. OBOZ.UA розповідає, чому в СРСР цей батончик став хітом, а у Європі його майже не вживали.

Звідки взявся гематоген

Насправді гематоген з’явився не в СРСР. Його створили у Швейцарії ще наприкінці XIX століття. Перший варіант, відомий як "Гематоген Гоммеля", був сумішшю бичачої крові та яєчного жовтка. Засіб призначали для лікування анемії, а його назва походила від грецьких слів, пов’язаних із кров’ю і народженням.

Автор цього засобу не приховував його складу. Навпаки, він шукав способи зробити мікстуру приємнішою на смак і придатнішою для довшого зберігання. Популярність прийшла до гематогену досить швидко, адже від нестачі заліза тоді страждало багато людей.

Як гематоген з’явився в СРСР

Через кілька десятиліть мода на гематоген дійшла і до Радянського Союзу, де почали активно випускати власну версію цього продукту. Спочатку це теж була не плитка, а саме мікстура. Якщо вірити Великій радянській енциклопедії 1929 року, гематоген тоді являв собою 70-відсотковий розчин гемоглобіну в суміші гліцерину й вина.

Після війни продукт почали виробляти вже у твердому вигляді. Саме тоді з’явився знайомий багатьом формат батончиків і плиток. Такий варіант вважався зручним для зміцнення здоров’я дітей, хоча смак у нього все одно був дуже специфічний.

Чому гематоген так активно купували

До головної діючої речовини – альбуміну – додавали згущене молоко, цукор, глюкозний сироп і ванілін. Завдяки цьому він перетворився з майже лікарського засобу на щось середнє між аптечним продуктом і дешевим дитячим смаколиком.

У Радянському Союзі гематоген став майже обов’язковим продуктом. Його рекомендували дітям, вагітним, жінкам, які годували грудьми, а також пораненим солдатам для швидшого відновлення. У певний період він навіть входив до обов’язкового солдатського раціону.

Чому діти його любили

Головними споживачами гематогену все ж були діти. Після війни в СРСР хороші солодощі були дефіцитом, а якісний шоколад за межами великих міст для багатьох залишався майже недосяжною розкішшю. На цьому тлі гематоген мав очевидні переваги: його можна було купити всюди, коштував він дешево, а за смаком, попри специфіку, все ж нагадував щось солодке.

Саме тому для багатьох дітей гематоген був не стільки ліками, скільки доступним замінником десерту.

Чому популярність згодом впала

Ситуація різко змінилася наприкінці існування СРСР і тим більше після його розпаду, коли з’явився доступ до закордонних солодощів. На тлі шоколадок, батончиків і цукерок гематоген дуже швидко втратив колишню привабливість. Його популярність стрімко впала, хоча сам продукт виробляють і досі.

Ще одним доказом суперечливості гематогену можна вважати те, що за межами радянського простору він не став масовим дитячим продуктом. У Європі нормальні шоколадні вироби були доступні від самого початку, тож потреби замінювати солодке чимось на кшталт гематогену просто не виникало.