Палеогенетики спромоглися вилучити ДНК мамонта, що жив 700 000 років току з дуже пікантної скам'янілості

Аналіз фрагментів ДНК, виділених зі фекалій всеїдних древніх ховрахів, дозволив науковцям ідентифікувати понад 18 організмів, які 700 000 років тому населяли канадську територію Юкон. Серед них були рослини, одноклітинні організми, паразитичні гельмінти, маленькі хижаки, такі як куниці й тхори, і навіть великі тварини — мамонт і степовий зубр. Це дозволить краще зрозуміти будову давньої екосистеми, структуру її харчових ланцюгів і навіть взаємодію між організмами-хазяями та паразитами. Дослідження опублікували у журналі Nature Communications, зазначають Патріоти України.

Як реконструювали раціон давніх ховрахів?

Дослідження провели на 13 зразках копролітів, знайдених у норах арктичних ховрахів (Urocitellus parryii) і збережених вічною мерзлотою. Науковцям вдалося вилучити з матеріалу залишки ДНК-послідовностей, які залишилися від з’їдених ховрахами організмів, та провести на них секвенування методом «дробовика». Такий підхід розбиває довгу ДНК на невеликі фрагменти, щоб вченим було зручніше їх «прочитати» і згодом відтворити оригінальну послідовність. Після цього її порівнювали з уже відомими геномами тварин з тієї самої географічної місцевості.

Виявлена таким чином м’ясоїдність ховрахів не здивувала вчених: організм цих гризунів вимагає серйозних запасів енергії для сплячки довжиною майже пів року. Саме тому у пошуках їжі вони не нехтують комахами, падаллю, а за деякими даними навіть представниками свого ж виду. А от присутність ДНК великих тварин наразі залишається не до кінця поясненою. На думку вчених, можливі два пояснення: ховрахи або дійсно з’їли мертвого мамонта, або ж його генетичний матеріал опинився в ґрунті з інших причин і змішався з фекаліями гризунів. Науковці сподіваються знайти остаточну відповідь під час подальших експериментів.